Європейська комісія взялася за зменшення адміністративних бар’єрів і розглядає можливість скасувати одне з найдратівливіших правил – ухвалене ще у 2009 році положення, яке наповнило цифровий простір нескінченними спливаючими вікнами із проханням підтвердити згоду на використання cookie. Для багатьох громадян ЄС така зміна стала б відчутним полегшенням.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Cookie-файли є фундаментальним елементом роботи Інтернету: вони дозволяють власникам сайтів отримувати інформацію про користувачів – від перевірки входу через пароль до відстеження товарів, які цікавлять покупця, і відповідно формування реклами.
У 2009 році європейські законодавці внесли зміни до «Директиви про електронну конфіденційність», які зобов’язали сайти передавати cookie лише після явної згоди користувачів, окрім випадків, коли ці файли були «суто необхідними» для роботи сервісу. Та у 2025 році наслідки цього рішення очевидні: веб простір перетворився на хаотичне море банерів із проханням погодитися на обробку даних, які більшість людей давно навчилася ігнорувати.
«Надмірна кількість запитів на згоду фактично нівелює її сенс. Користувачі звикають бездумно погоджуватися, перестають уважно читати повідомлення, і якщо така практика стає типовою, сама ідея інформованої згоди втрачає цінність», – пояснює Пітер Креддок, юрист із захисту даних у Keller and Heckman.
Саме технологія cookie опинилася у центрі планів Єврокомісії щодо дерегуляції цифрової сфери. У грудні планується представлення великого «омнібусного» пакету, покликаного зняти частину бюрократичного тиску на онлайн-компанії. У понеділок відбулася зустріч із представниками ІТ-індустрії, де обговорювалося майбутнє правил використання cookie та форматів отримання згоди.
У документі, який потрапив до учасників фокус-групи 15 вересня та який бачило видання POLITICO, зазначається, що Єврокомісія аналізує варіанти реформування правил. Серед ідей – розширення винятків або ж надання користувачам можливості один раз, наприклад у налаштуваннях браузера, визначити свої переваги щодо cookie, а не повторювати цю процедуру на кожному сайті.
Подібні ініціативи вже звучали від держав-членів. Так, Данія, яка нині головує у Раді ЄС, ще в травні запропонувала відмовитися від банерів для cookie, що застосовуються виключно для «технічно необхідних функцій» чи «базової статистики». На думку Копенгагена, такі файли є «нешкідливими», на відміну від тих, які використовуються для маркетингу, рекламних технологій чи передаються стороннім компаніям.
Представники ІТ-бізнесу, зі свого боку, закликають інтегрувати регулювання cookie у рамки Загального регламенту про захист даних (GDPR). Якщо Директива про електронну конфіденційність вимагає суворої згоди, то GDPR працює за «ризик-орієнтованим підходом», дозволяючи компаніям адаптувати заходи захисту відповідно до рівня небезпеки від обробки конкретних даних.
Питання приватності в Брюсселі – це надзвичайно чутлива політична тема. Спроби переглянути cookie-закон щоразу перетворювалися на поле битви між корпоративними інтересами та активістами із захисту даних.
Ще у 2017 році у проєкті Регламенту про електронну конфіденційність пропонувалося спростити систему банерів. Але у лютому цього року документ було відкликано. Це стало важливим здобутком для програми дерегуляції, яку просуває голова Комісії Урсула фон дер Ляєн. Причиною відмови від законопроєкту стала відсутність згоди між європейськими інституціями щодо громіздкого документа, який охоплював питання від реклами до нацбезпеки.
Франк Томас, директор із політики лобістської організації IAB Europe, вважає, що Директива про електронну конфіденційність займає «надмірно сувору» позицію. На його думку, варто інтегрувати cookie-регулювання до GDPR, який дає змогу користуватися більш гнучкими правовими підставами, зокрема «законним інтересом». «Наші пропозиції щодо спрощення не варто плутати з послабленням вимог до захисту даних. Проте очевидно, що необхідно знайти баланс між правами на приватність і конкурентоспроможністю європейської технологічної галузі», – наголосив він.
Водночас потужне лобі з питань конфіденційності у Брюсселі налаштоване рішуче. Активісти застерігають: cookie давно стали інструментом агресивної реклами й масового стеження.
«Фокусування на файлах cookie – це як пересування шезлонгів на «Титаніку», де сам корабель – це індустрія рекламного спостереження», – каже Ітксасо Домінгес де Оласабаль, експерт із цифрових прав у European Digital Rights. Вона нагадує, що чинне законодавство вже містить винятки для cookie, необхідних для послуг, на які користувач прямо розраховує, наприклад збереження товарів у кошику. «Розширювати цю категорію, включаючи туди інші форми “необхідного” відстеження, небезпечно, бо це може відкрити шлях для аналітики чи персоналізації з рекламною метою», – додає вона.
Очікується, що дискусії розгоряться з новою силою вже наступного року, коли Комісія представить ще один законодавчий пакет, цього разу присвячений рекламі. Проєкт отримав робочу назву «Закон про цифрову справедливість» і, за задумом виконавчої влади, має захистити користувачів від маніпулятивних дизайнерських рішень і недобросовісної персоналізації в Інтернеті.
Читайте також:
- ЄС забороняє американським техгігантам доступ до європейської фінансової системи
- Xiaomi відкрила глобальну бета-програму HyperOS 3: як зареєструватися