Останній широкомасштабний аналіз даних космічного телескопа Euclid продемонстрував, наскільки великий вплив цей космічний апарат Європейського космічного агентства (ESA) матиме на науку. Наразі космічний телескоп, який прозвали «детективом темного всесвіту» через його місію краще зрозуміти темну матерію і темну енергію, будує наймасштабнішу 3D-карту космосу з усіх коли-небудь створених.
Тепер астрономи під керівництвом дослідників з Університету Інсбрука зазирнули між мільярдами зірок, галактик і надмасивних квазарів, що живляться від чорних дір, які містяться на 25 зображеннях Euclid, щоб виявити і охарактеризувати приголомшливі 2674 карликові галактики.
«Ми скористалися безпрецедентною глибиною, просторовою роздільною здатністю і полем зору даних Euclid», – сказала в заяві керівник групи Франсін Марло з Інсбрукського університету. «Ця робота підкреслює чудову здатність Euclid виявляти і характеризувати карликові галактики, дозволяючи отримати всебічне уявлення про формування і еволюцію галактик в різних масштабах мас, відстаней і середовищ».
Карликові галактики – це крихітні галактики, які містять до кількох мільярдів зірок, а не сотні мільярдів зірок, як їхні більші побратими. Ці галактики також часто можна побачити на орбітах більших галактик. Чумацький Шлях має численні власні карликові галактики-супутники, наприклад, найвідоміші з яких – Велика Магелланова Хмара та Мала Магелланова Хмара.
Вважається, що карликові галактики утворюються на ранніх стадіях розвитку великих галактик, або коли зіткнення між двома більшими галактиками призводять до викиду в космос потоків матеріалу, включаючи зірки, газ, пил і темну матерію.
Карликові галактики бувають різних форм. З одного боку, є кулясті карликові галактики, спіральні та еліптичні, а з іншого – неправильні карликові галактики. Останні – це хаотичні галактики, які не мають чіткої форми і містять мало елементів, важчих за водень і гелій – подібно до галактик раннього Всесвіту.
Вивчення та опис карликових галактик є важливим для розуміння еволюції галактик. Однак це не так просто, як здається. Низький вміст зірок у карликових галактиках робить їх тьмяними і складними для спостереження. Але саме тому така велика кількість галактик, яку виявив Euclid має таке велике значення.
Насправді, Марло та її колеги змогли вийти за рамки простого виявлення кандидатів у карликові галактики. Вони також змогли охарактеризувати багато з цих невеликих скупчень зірок і визначити відстань до цих галактик, а також оцінити їхні зоряні маси і тип середовища, в якому вони мешкають.
За словами команди, 58% з виявлених галактик є еліптичними карликовими галактиками, а 42% – карликовими галактиками неправильної форми. Вони виявили, що лише 1% карликових галактик, які спостерігав Euclid для цього дослідження, багаті на кулясті скупчення, які є тісно пов’язаними, майже сферичними скупченнями зірок, які зазвичай містять найстаріші зірки, знайдені в галактиці.
Близько 4% виявлених карликових галактик містять галактичне ядро – щільну центральну область, заповнену зірками, що обертаються навколо невеликого, щільного і масивного об’єкта (зазвичай чорної діри). Майже 7% карликових галактик були блакитними компактними карликами, які є невеликими, неправильної форми галактиками, що характеризуються високою швидкістю зореутворення. В результаті цієї зоряної активності утворюється компактний центр блакитного кольору, забарвлення якого зумовлене молодими, гарячими масивними зорями.
Марло та її колеги продовжать використовувати Euclid, який було запущено в липні 2023 року, для відкриття та каталогізації більшої кількості карликових галактик.
Читайте також:
- NASA нарешті поверне астронавтів після 9 місяців у космосі
- SpaceX відправила на Місяць приватний космічний апарат і зонд NASA