Космічний телескоп імені Джеймса Вебба представив спостереження полярних сяйв на Юпітері. Вчені направили телескоп Вебба на північний полюс газового гіганта і зафіксували полярні сяйва, які світилися в сотні разів яскравіше, ніж це роблять полярні сяйва на Землі.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Полярні сяйва на Юпітері виникають, коли високоенергетичні частинки, що летять від Сонця з сонячним вітром, досягають верхніх шарів атмосфери планети та переходять до полюсів під дією магнітного поля планети. Така схема характерна і для Землі. Проте коли мова заходить про Юпітер, існує й інший механізм утворення полярних сяйв. Як говорять представники команди телескопа Вебба, частинки викидів з вулканів на пекельному супутнику газового гіганта Іо можуть проходити той самий шлях.
Полярні сяйва Юпітера мають ще одну ключову відмінність від тих, що виникають на Землі. Вони значно, значно яскравіші. Коли вчені збирали дані про ці явища, вони були буквально приголомшені тим, наскільки полярні сяйва на Юпітері динамічні та інтенсивні.
“Ми хотіли побачити, як швидко змінюються полярні сяйва, очікуючи, що вони будуть поступово згасати та зникати, можливо, протягом чверті години або близько того, – говорить провідний автор дослідження Джонатан Ніколс з Лестерського університету, який спеціалізується на вивченні планетарних полярних сяйв. – Натомість ми спостерігали, як цілий регіон спалахує світлом, іноді змінюючись щосекунди”.
Команда науковців використала інструмент NIRCam (камера ближнього інфрачервоного діапазону) телескопа Вебба, а також ультрафіолетові сенсори телескопа Габбл, щоб зафіксувати нові деталі в полярних сяйвах Юпітера. І зроблені кадри були дивовижними.
“Дивно, але найяскравіше світло, яке спостерігав Вебб, не мало реального аналога на знімках Габбла. Це змусило нас почухати потилиці, – заявив Джонатан Ніколс. – Для того, щоб викликати комбінацію яскравості, яку бачили й Вебб, і Габбл, ми повинні мати комбінацію великої кількості дуже низькоенергетичних частинок, що потрапляють в атмосферу, що раніше вважалося неможливим. Ми досі не розуміємо, як це відбувається”.
Космічний телескоп Джеймса Вебба раніше вже фіксував полярні сяйва Юпітера. Це були дані за 2022 рік, і на спостереженнях телескопа видно ці явища на великих висотах на полюсах газового гіганта. Зображення також показали слабкі кільця навколо Юпітера і двох його менших супутників, Амальтеї та Адрастеї.
Ніколс разом з командою продовжуватимуть вивчення цього явища, використовуючи як Габбл, так і телескоп Вебба, щоб спробувати краще зрозуміти, як підозрювана комбінація частинок може досягати атмосфери Юпітера. Вони очікують, що отримані дані можуть розповісти багато цікавого про магнітосферу Юпітера.
Читайте також:
- Телескоп Вебба вперше зафіксував полярне сяйво на Нептуні
- Телескоп Габбл виявив блукаючу надмасивну чорну діру, яка знищила зірку