У 2025 році науковці повідомили про виявлення довголанцюгових органічних молекул, відомих як алкани, у стародавніх глинистих породах Марса. Тепер нове дослідження під керівництвом Олександра Павлова з Центру космічних польотів імені Ґоддарда NASA стверджує, що початкова концентрація цих молекул, яка могла існувати до їх часткового руйнування під дією радіації, складно пояснюється лише небіологічними процесами.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Це не означає, що знайдені алкани є доказом існування життя на Марсі. Висновки базуються на моделях, які оцінюють вплив радіації на органічні речовини протягом мільйонів років. Водночас результати свідчать, що походження цих молекул потребує детальншішого вивчення.
Особливість виявлених у марсіанських глинистих породах алканів полягає в тому, що вони можуть бути фрагментами довголанцюгових жирних кислот. На Землі такі сполуки здебільшого, хоча і не виключно, пов’язані з діяльністю живих організмів.
Перші зразки, отримані ровером Curiosity, показали концентрацію алканів на рівні приблизно 30 до 50 частин на мільярд, що не вважається високим показником. Павлов і його команда поставили два ключові запитання: чи могла початкова кількість органіки бути значно більшою і які процеси могли призвести до її накопичення.
Глиниста порода Cumberland перебувала на поверхні Марса близько 80 млн років, зазнаючи впливу жорсткого космічного випромінювання, яке поступово руйнує органічні сполуки. Використовуючи лабораторні експерименти з радіолізу, дослідники оцінили швидкість деградації органічних молекул і дійшли висновку, що початкові концентрації могли становити від 120 до 7700 частин на мільйон.
Після цього було проаналізовано різні небіологічні механізми, які могли пояснити появу органіки, включаючи доставку міжпланетним пилом, метеоритами, осідання атмосферного серпанку, гідротермальну хімію та реакції типу серпентинізації. Однак навіть у сукупності ці процеси не змогли пояснити настільки високі передбачувані концентрації молекул.
У науковій публікації дослідники зазначають, що за їхніми оцінками глиниста порода Cumberland могла містити приблизно 120 до 7700 частин довголанцюгових алканів або жирних кислот до впливу іонізуючого випромінювання. Вони підкреслюють, що такі високі значення складно узгодити з відомими абіотичними джерелами органічних молекул на ранньому Марсі.
Водночас автори дослідження наголошують, що не заявляють про пряме виявлення життя поза Землею. Існує ймовірність, що на Марсі можуть існувати невідомі небіологічні механізми утворення алканів або що науковці ще не повністю розуміють вплив марсіанської радіації на органічні сполуки. Для отримання остаточних висновків необхідні подальші дослідження.
Читайте також:
- SpaceX переносить фокус з Марса на Місяць: Ілон Маск розповів про нові плани
- Новий експеримент NASA: Марсохід Perseverance вперше проїхав за маршрутом, створеним AI