Після кожної ночі настає “Ранок”: Видавництво розповіло Root-Nation про відновлення після знищення складу і 8 млн книжок

1 серпня український книжковий ринок сколихнула жахлива новина – внаслідок російської атаки було зруйновано найбільший логістичний хаб видавничої корпорації RNK-Ranok у Харкові. На складі зберігалася продукція мережі книгарень КнигоЛенд, видавництв “Ранок”, Фабула, READBERRY, Korali books, “Ще одну сторінку”, Varvar Publishing, та низки інших видавців, які також входять до групи RNK-Ranok. Загалом було втрачено 8 млн книжок. Редакція Root-Nation поспілкувалася з медіа-менеджеркою “Ранку” Вікторією Лисенко про перші дні після трагедії, реакцію читачів та партнерів, приблизні збитки, терміни відновлення та плани на майбутнє.

Теж цікаво: Фантастика, детективи, романи і жахи: Добірка книг від українських видавництв, які постраждали від російських атак

Перші дні після прильоту

Root Nation: Удар по складу став шоком для всієї книжкової індустрії та книжкової спільноти. Що команда робила в перші дні після прильоту і які процеси налагоджувала в першу чергу?

Вікторія Лисенко: Перші дні після прильоту були дуже важкими для команди. Було багато емоцій, але часу на них фактично не було. Треба було діяти. Насамперед ми мали зрозуміти реальний масштаб того, що сталося: що знищено, що вдалося врятувати, які книжки можемо швидко повернути в роботу. Паралельно думали про людей і безпеку команди. Найважливіше – всі наші люди живі. Вже з перших годин після удару засновник корпорації RNK-Ranok Віктор Круглов спілкувався із представниками медіа, відповідав на запитання про масштаби руйнування, площу пожежі і стан справ. Наступного дня ми створили антикризовий штаб. Зібрали людей, які відповідали за різні напрямки, і буквально щодня, а іноді й кілька разів на день, звірялися: що відбувається, що потрібно зробити просто зараз, де найбільші ризики і що ми можемо на них вплинути.

Пожежа тривала. Остаточно її вдалося ліквідували лише на сьомий день, але ми не могли чекати. АЛЦ (Автоматизований логістичний центр) був великим вузлом, через який проходили книжки не лише «Ранку», а й багатьох інших видавців. Тому зупинка складу означала, що зупиниться величезна частина поставок. Треба було буквально заново зібрати цей процес: знайти, де зберігати книжки, які мали надійти з друкарень, як приймати й обробляти замовлення на офіційному сайті та сайті КнигоЛенду, як відвантажувати книжки, покупцям, книгарням та школам. Паралельно фіксували збитки та втрати.

Гостро стояло питання підручників. Частина накладів, які мали вже найближчими тижнями поїхати до шкіл, була знищена. А навчальний рік ніхто не переноситиме. Тому ми одразу почали шукати, що і де можемо додрукувати, де взяти папір, як перебудувати графіки та як максимально швидко компенсувати втрати. Водночас ми почали обговорювати стан справ та можливості допомоги, підтримки з партнерами, іншими видавцями, міжнародними колегами. Писали листи іноземним авторам, видавцям, звернулися до читачів з проханням передзамовляти книжки улюблених авторів, створили конверти для донатів. Бо навіть таке велике видавництво, як “Ранок”, не впорається самотужки із наслідками удару. Цінуємо, що дуже швидко відчули підтримку книжкової спільноти.

Окремим завданням була підтримка команди. Для людей це не просто втрачене майно – вони бачили, як згорає результат багатьох років їхньої роботи. Нас дуже врятувало те, що всі макети, бази й операційні дані зберігалися у хмарі. Паперові книжки згоріли, склад теж, але наші знання, досвід та інтелектуальний капітал залишилися.

Root Nation:Як зараз організовано логістику та збереження вцілілих накладів? Чи розглядали ви можливість релокації складських потужностей у безпечніші регіони?

Вікторія Лисенко: З 2022 року і задовго до атаки ми почали працювати за розподіленою моделлю. Частину книжок зберігали на резервних складах в інших містах. Дані компанії дублювалися й зберігалися у хмарі та на кількох серверах. Видання «Ранку» друкуються у 14 друкарнях, розташованих у різних областях України. Тому ми втратили 70% запасів, але не втратили компанію. Ми змогли відновити частину відвантажень із резервних складів. Доставка підручників до шкільних бібліотек із цих складів не припинялася ні на годину.

Щодо продажів то всі онлайн-магазини працюють, хоча й з обмеженим асортиментом,  відвантаження замовлень відбувається з резервних складів, бізнес продовжує працювати. Збільшився час обробки та доставки замовлень, але сподіваємося, що наші читачі це зрозуміють.

Ця атака показала, що в Україні більше немає повністю безпечного місця. І нам не можна зберігати весь запас книжок, паперу чи готової продукції в одній точці. Замість однієї великої точки створюватимемо мережу менших складів. Паралельно потрібен єдиний цех комплектування, щоб розподілена система не означала повільну доставку. Це дорожче і складніше в управлінні, але після 1 серпня ми вже не можемо оцінювати логістику лише з погляду економії. Потрібно оцінювати, чи зможе компанія працювати після удару по одній із її точок.

Релокація не вирішує ключових проблем великого видавництва. Державна програма допомагає перевезти підприємство, знайти приміщення чи перемістити обладнання. Але вона не може перенести всю екосистему книговидання. «Ранок» – одне з найбільших видавництв України, і це не лише офіс чи склад. Це редакції, автори, поліграфічні підприємства, логістика, десятки тисяч квадратних метрів зберігання та мільйони книжок в обігу. Найпотужніші друкарні країни історично працюють саме в Харкові. 70% всіх українських книжок друкують тут. Ці друкарні просто так не перевезеш.

Автоматизований логістичний центр – це був величезний склад, обладнаний за європейськими стандартами. Тут використовували передові технології для швидкого сортування, обліку, зберігання та обробки великих обсягів книжкової продукції, окремі термінали для завантаження автомобілів. Це не якась хлібопекарська машина, це величезний завод.

Навіть якби ми повністю переїхали, папір усе одно потрібно везти з Європи, друкувати великі наклади все одно доводиться на українських поліграфічних потужностях, значна частина яких розташована в Харкові. Підручники треба оперативно доставляти по всій країні. Друк частинами в інших містах суттєво збільшить собівартість і строки виробництва. Крім того, релокація не розв’язує проблем із кредитуванням, страхуванням воєнних ризиків чи постачанням паперу.

Тому наше рішення – не переносити весь склад з однієї великої точки в іншу, а будувати розподілену систему. Це кілька менших складів у різних регіонах, диверсифіковані маршрути й відмова від концентрації критичної частини запасів в одному місці. Така модель дорожча і складніша в управлінні, але під час війни вона відповідальніша. Війна навчила нас, що стійкість – це коли після удару ти можеш втратити один елемент, але вся система продовжує працювати.

Про наслідки атаки та відновлення

Root Nation:Відновлення потребуватиме колосальних ресурсів. Чи плануються спільні ініціативи з благодійними фондами для прискорення відбудови «Ранку»? Чи, можливо, є якісь грантові програми?

Вікторія Лисенко: Так, ми шукаємо всі можливості для відновлення – і точно не розраховуємо, що зможемо зробити це лише власними силами. Масштаб втрат такий, що тут потрібне об’єднання ресурсів: наших, партнерських, благодійних і міжнародних. Після удару благодійний фонд «Ранок-Україна» відкрив збір на подолання наслідків атаки та відновлення накладів. Ми також звертаємося до українських і міжнародних фондів, видавничих асоціацій та партнерських організацій. Уже сформували перелік із близько 50 міжнародних інституцій, з якими ведемо або плануємо комунікацію.

Частина таких можливостей буде спрямована не просто на компенсацію втрачених книжок, а на відновлення інфраструктури – логістики, складських потужностей, обладнання, енергетичної та резервної систем. І тут варто розділяти два завдання. Перше – пережити наслідки удару й відновити роботу зараз. Друге – побудувати систему, яка буде стійкішою до наступних викликів. Нам потрібне саме друге.

Тож розглядаємо гранти на відновлення обладнання, програми компенсації воєнних збитків, партнерське фінансування, передоплати та благодійні кампанії. Але треба розуміти масштаб: наявні грантові інструменти можуть допомогти придбати частину обладнання, проте не компенсують втрату книжкового запасу майже на мільярд гривень.

Окреме питання – підручники. Вони друкувалися для держави з мінімальною рентабельністю, тому тут потрібне системне державне рішення: спеціальний пільговий фонд, фінансування додруку або інший механізм розподілу воєнних ризиків. Видавництво не може самотужки нести весь тягар повторного друку державного замовлення.

Зараз хочемо подякувати всім, хто відгукнувся. Для нас це була не лише фінансова допомога. Це був сигнал: ми не самі, українська книжкова індустрія тримається разом. Тому ми відкриті до спільних проєктів із благодійними фондами, міжнародними донорами, видавцями та бізнесом. Якщо є можливість допомогти не просто закрити сьогоднішню проблему, а відновити українську книжкову інфраструктуру – ми готові говорити з кожним, хто хоче долучитися. Бо відновлення «Ранку» – це не тільки про один бізнес. Це про можливість української книжки далі друкуватися, зберігатися і доходити до читача.

Root Nation: Ви вже підрахували загальні збитки?

Вікторія Лисенко: Ми поки що підраховували попередні розрахунки. Знищено близько 8 млн книжок – приблизно 70% усіх наших запасів і близько 28 тисяч найменувань. Вартість згорілих книжок становить майже 1 млрд грн за собівартістю. Це співмірно з річним оборотом усієї корпорації. Щодо книг: мова йде про видання брендів, що входять до складу корпоративної групи RNK-Ranok, а також видавництв, які співпрацювали з мережею книгарень «Книголенд» (це 250 постачальників). Книги видавців, що не входять до корпорації, становили приблизно десяту частину. Решта 6,2–6,6 млн книг – комерційні видання брендів корпорації: «Ранку», Readberry, «Фабули», Korali Books, «Основи», «Жоржа», «Ще одну сторінку», Varvar Publishing, «Кенгуру», «Своє», 4mamas.

Із загальної кількості знищених книжок 620 тисяч – шкільні підручники видавництва «Ранок» для 4, 6,7, 8 та 9 класів.  Окремо рахуємо вартість знищеного автоматизованого логістичного центру та обладнання – за найскромнішою оцінкою, це щонайменше $5,5 млн (такими були інвестиції, коли його будували). Якби ми будували його зараз, це коштувало б дорожче.

Остаточні збитки будуть більшими, адже до них додаються повторний друк, закупівля паперу, нова логістика, оренда приміщень, втрачений продаж і юридична фіксація наслідків атаки. За нашою нинішньою оцінкою, повне відновлення може тривати від трьох до п’яти років.

Про підтримку читачів та авторів

Root Nation:Як на цю трагедію відреагували закордонні партнери чи автори, з якими співпрацюють видавництва, що входять до корпорації “Ранок”? 

Вікторія Лисенко: Ми отримали величезну кількість повідомлень від авторів, правовласників, літературних агентів і видавничих партнерів. Багато хто не обмежується словами підтримки: партнери готові обговорювати відтермінування платежів і роялті, інформаційну допомогу та спільні кампанії. Інформаційними дописами про атаку на наш АЛЦ підтримали закордонні автори, зокрема ті, чиї книги видає VARVAR Publishing –   Роберт Рат (автор «Незліченний і провісник» (Warhammer)) і Чарльз Соул (Star Wars).

Дуже промовистий приклад – польська письменниця Йоанна В. Гайзлер, авторка «Некровету». Вона передала всі роялті від українського видання її книжки видавництву «Жорж», наклади якого також згоріли у нашому логістичному центрі. Інший польський автор, Якуб Цвєк, запропонував безоплатно передати права на одну зі своїх книжок. Ці жести від авторів добре показують, наскільки взаємопов’язаною є книжкова екосистема і як одна російська атака завдала втрат одразу багатьом українським видавцям.

Root Nation:Як відреагувала читацька спільнота? Чи був відчутний приріст продажів електронних книг чи оформлення передзамовлень?

Вікторія Лисенко: Після заклику придбати паперову книжку, робити передзамовлення новинок та купувати e-book реакція читачів була неймовірною. Уже 2–3 серпня ми побачили, що продажі в мережі «Книголенд» зросли у два-три рази. Люди цілеспрямовано купували книжки «Ранку», поширювали інформацію про те, що сталося, робили пожертви, оформлювали передзамовлення. У багатьох книгарнях наші паперові видання дуже швидко закінчилися.

Для нас це була дуже сильна підтримка. Бо за кожною купленою книжкою в той момент ми бачили не просто продаж, а бажання людей допомогти нам вистояти й продовжувати працювати. Особливо важливими зараз є передзамовлення. Вони дають нам можливість отримати кошти ще до виходу накладу й спрямувати їх на папір, друк і відновлення конкретної книжки. Тобто читач фактично інвестує у те, щоб ця книжка знову з’явилася.

Є інтерес і до електронних форматів. Але тут не варто називати цифри, які ще рано вважати показовими. Нам потрібно трохи більше часу, щоб зрозуміти, де була емоційна реакція на подію, а де формується нова, довгострокова читацька поведінка. Але головне ми побачили одразу: люди не відвернулися від української книжки. Навпаки – у момент, коли нам було найважче, вони показали, що книжка для них має значення.

Root Nation: Чи плануєте додавати більше електронних чи аудіокниг до асортименту як альтернативу фізичним примірникам?

Вікторія Лисенко: Електронний напрям ми точно будемо посилювати. Частину книжок, які через втрату накладів не зможемо найближчим часом повернути на полиці, хочемо дати читачам у цифровому форматі. Це можливість не змушувати людину чекати місяцями, якщо книжка їй потрібна зараз.

Для навчальної літератури цифрові версії та додаткові матеріали теж можуть допомогти перекрити ситуацію, коли паперовий наклад тимчасово затримується. Але ми не розглядаємо цифру як заміну паперу. Аудіокнижки будемо розвивати вибірково. Тут усе залежить від прав, попиту і вартості виробництва. Хороша аудіокнижка – це окремий продукт, і просто начитати текст недостатньо.

Зараз нам не потрібно вибирати між паперовою та цифровою книжкою. Наше завдання – щоб українська книжка була доступна в різних форматах. Але паперова книжка нікуди не зникне. Особливо коли йдеться про дитяче читання та школу. Тут її значення набагато більше, ніж просто спосіб прочитати текст.

Про відновлення накладів і забезпечення шкіл

Root Nation:Знищення такої кількості примірників впливає на ринок. Чи склали ви перелік найважливіших або найбільш затребуваних позицій, які потрібно передрукувати в першу чергу? 

Вікторія Лисенко: Так, ми розподілили видання за пріоритетністю. Нульовий і безумовний пріоритет – підручники. Сім українських друкарень уже погодилися терміново додрукувати 620 тисяч примірників. Далі йде категорія А: найбільш затребувані навчальні, дитячі та художні видання, книжки з активними передзамовленнями, а також позиції, за якими маємо важливі зобов’язання перед читачами, авторами й партнерами. Видання категорій B і C оцінюємо окремо.

Ми фізично не зможемо швидко відновити всі близько 28 тисяч знищених найменувань. За попереднім планом протягом двох років передрукуємо приблизно третину – насамперед те, що найбільше потрібне читачам. Частина беклісту залишатиметься доступною в електронному форматі.

Точний перелік комерційних назв постійно оновлюється залежно від попиту, передзамовлень, наявності прав, паперу та вільних потужностей друкарень. Тож називати окремі книжки та авторів не будемо, доки ми не зможемо підтвердити реальну дату їхнього друку.

Root Nation: На складі згоріла партія підручників, яка мала наступного дня їхати в школи. Як ця втрата вплине на забезпечення шкіл та читачів навчальною та дитячою літературою?

Вікторія Лисенко: Це найболючіше питання, тому що йдеться про підручники для 4-х та 9-х класів за новими програмами. Їх не можна просто замінити старими виданнями. Частина цих накладів уже постраждала під час попередньої російської атаки на друкарню «Конві Принт». Ми повторно їх надрукували, і тепер вони згоріли на складі. Тобто деякі підручники доводиться друкувати фактично втретє.

Частину накладів до атаки вже доставили на регіональні склади, тому відвантаження школам не зупинялося. За першою оцінкою, приблизно 75% шкіл мали отримати паперові підручники вчасно, а для 20-25% існував ризик затримки. Зараз сім друкарень взяли на себе терміновий додрук 620 тисяч примірників. Наше завдання – максимально надолужити втрати протягом вересня.

Усі необхідні цифрові версії доступні, тому навіть у разі затримки паперового примірника навчальний процес може розпочатися. Але електронний файл не знімає з нас обов’язку доставити дітям справжні підручники. Відновлення частини дитячого й навчального асортименту може тривати довше, оскільки першими друкарські потужності отримують шкільні підручники. Проте ми не відмовляємося від цих видань і повертатимемо їх поступово.

Root Nation:Чи довелося переносити якісь заплановані новинки, щоб вивільнити ресурси для відновлення втрачених накладів?

Вікторія Лисенко: Так, нам довелося переглянути видавничі плани. Але це не означає, що ми поставили новинки на паузу. Ми розставили пріоритети. Зараз головне – відновити те, що було втрачено, особливо навчальну літературу, яка потрібна дітям уже на початку навчального року. Частину ресурсів, які ми планували спрямувати на нові проєкти, довелося перенаправити на передрук знищених накладів, логістику та відновлення запасів.

Деякі новинки ми справді посунули в часі. Десь змінили наклади, десь переглянули виробничі графіки. Але повністю зупиняти нове книговидання ми не можемо. Видавництво має продовжувати працювати, бо інакше ми поступово втратимо не тільки те, що згоріло, а й майбутнє. Нові книжки – це не лише наша місія, а й обігові кошти, з яких фінансується відновлення. Тому намагатимемося зберегти випуск майже готових, найбільш очікуваних і передзамовлених видань, а менш термінові проєкти за потреби переноситимемо.

Зараз у нас дуже простий принцип: відновлюємо критично необхідне, не зупиняючи розвиток. Книжки, які вже чекають на свого читача, мають вийти. Просто в умовах, що змінилися, нам доводиться бути значно гнучкішими й уважніше розподіляти кожен ресурс. Конкретні оновлення щодо дат виходу новинок кожна редакція/видавництво повідомлятимуть після підтвердження графіків друкарень.

“Можна спалити мільйони книжок. Але не можна спалити знання”

Root Nation: Що дає вашій команді сили продовжувати працювати й видавати книги попри постійну російську агресію?

Передусім – люди. Наша команда, яка вже наступного дня після удару зібралася і почала думати не про те, що ми втратили, а про те, що робимо далі. Читачі, які купують книжки, оформлюють передзамовлення, підтримують нас. Друкарні, які знаходять можливість швидко надрукувати те, що нам зараз потрібно. Автори, партнери, колеги з України та інших країн, які телефонують і питають не тільки: «Як ви?», а й: «Що ми можемо зробити?»

Це дуже багато дає команді.

Ми добре розуміємо, чому росія б’є по книжках, школах, видавництвах і складах. Це не випадковість. Коли знищують книжку, намагаються знищити не папір. Намагаються забрати в українців знання, пам’ять, мову, можливість самим розповідати про себе. Якщо ми припинимо видавати книжки, агресор отримає саме той результат, якого прагне. Тому для нас продовжувати видавати книжки – це не героїзм і не красиве гасло. Це наша робота. І наша відповідальність перед дітьми, читачами, авторами та всією командою.

Можна знищити склад. Можна спалити мільйони книжок. Але не можна спалити знання. І не можна знищити бажання людей читати, вчитися і створювати своє.

А «Ранок» ми будемо відновлювати. Бо після кожної ночі настає ранок.

Читайте також: Всі рецензії на книжки та комікси на RN