Космічний телескоп NASA Hubble («Габбл») зафіксував вражаючі фінальні етапи життя зореподібного об’єкта у сузір’ї Лебедя, розташованого приблизно за 1000 світлових років від Землі.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Нове зображення демонструє Туманність Яйце, де центральна зірка, що отримала умовне порівняння з жовтком, оточена оболонкою газу та пилу, яка нагадує білок. Попри наближення завершальної стадії еволюції, зірка створює складне світлове шоу, яке телескоп зміг зафіксувати з безпрецедентною деталізацією.
Туманність характеризується високою динамічністю: два потужні промені світла прориваються крізь хвилеподібні структури пилової оболонки. На відміну від більшості туманностей, що світяться завдяки іонізації газу, у цьому випадку освітлення походить безпосередньо від самої вмираючої зірки, яка випромінює світло через проміжки у щільному пиловому шарі.
Отримане зображення має не лише естетичну цінність, але й наукове значення. Туманність Яйце належить до категорії передпланетарних туманностей, які є ранньою стадією формування планетарних туманностей. Вони утворюються, коли зірка, подібна до Сонця, скидає зовнішні шари, створюючи оболонку газу і пилу. За даними NASA, це перша, наймолодша і найближча передпланетарна туманність із відомих на сьогодні. Попри назву, планетарні туманності не пов’язані безпосередньо з планетами, проте їхній матеріал стає основою для формування майбутніх зоряних систем, включаючи ті, що можуть містити планети.
Оскільки передпланетарна стадія триває лише кілька тисяч років, спостереження за Туманністю Яйце дає унікальну можливість досліджувати процес викиду речовини майже в реальному часі. Згодом ядро зірки нагріватиметься сильніше, почне іонізувати навколишній газ, і туманність перейде до наступної фази розвитку, коли почне світитися власним світлом.
Перші аналізи зображень виявили симетричні структури, що викликало особливий інтерес учених. Така впорядкованість свідчить про те, що формування туманності не пов’язане з вибухом наднової. Натомість дослідники припускають, що спостережувані форми можуть бути результатом серії координованих процесів вуглецево-збагаченого ядра вмираючої зірки, механізм яких поки що залишається недостатньо зрозумілим і потребує подальших досліджень.
Об’єднання архівних і нових спостережень телескопа «Габбл» дозволило створити найдетальніше на сьогодні зображення багатошарової структури туманності. Це допомагає науковцям краще зрозуміти, як вмираючі зірки формують матеріал, який у майбутньому може стати основою для нових поколінь зірок і планетних систем.
Читайте також:
- Астрономи виявили сотні космічних аномалій завдяки AI: Що приховують архівні дані Габбла
- Телескоп NASA SPHEREx отримав нові дані про міжзоряну комету 3I/ATLAS