Астрономи зафіксували безпрецедентний випадок: планета-сирота, яка не обертається навколо жодної зорі, поглинає газ і пил з навколишнього простору зі швидкістю близько 6 млрд тонн щосекунди. Це найвищий темп зростання, який будь-коли реєстрували не лише для планет такого типу, а й для планет загалом. Відкриття зроблене за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (ESO VLT) у Чилі та підтверджене даними телескопа Вебба.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Науковці зазначають, що це відкриття кардинально змінює уявлення про так звані міжзоряні планети. Дослідники звикли вважати планети стабільними світами, але результати свідчать: навіть ізольовані об’єкти планетарної маси можуть бути надзвичайно активними. “Ми бачимо, що об’єкти з масою планети, які вільно плавають у космосі, можуть бути захоплюючими місцями”, – говорить астроном і провідний автор дослідження Віктор Альмендрос-Абад.
Об’єкт, що отримав офіційну назву Cha 1107-7626, розташований у сузір’ї Хамелеона на відстані приблизно 620 світлових років від Землі. Його маса у 5–10 разів перевищує масу Юпітера. Планета перебуває на ранньому етапі формування та оточена диском із газу та пилу, з якого й відбувається акреція – безперервне падіння речовини на поверхню.
Найцікавіше, що цей процес виявився нерівномірним. У серпні 2025 року темп акреції зріс у вісім разів порівняно з попередніми місяцями та досягнув рекордної швидкості – 6 млрд тонн на секунду. “Це найпотужніший випадок акреції, який коли-небудь фіксувався для об’єкта з масою планети”, – каже Альмендрос-Абад.
Окрім спектрографа X-shooter Дуже великого телескопа, команда залучила архівні дані спектрографа SINFONI та вимірювання космічного телескопа Джеймса Вебба, що дозволило детально простежити зміну процесів.
Вчені досі не мають однозначної відповіді, звідки беруться міжзоряні планети. Одні вважають їх найменш масивними об’єктами, що утворюються так само як зорі. Інші припускають, що це планети, викинуті зі своїх “рідних” систем. Результати дослідження свідчать, що деякі міжзоряні планети можуть мати шлях формування, подібний до зірок, оскільки такі спалахи акреції спостерігалися у молодих зірок.
“Це відкриття стирає межу між зірками та планетами та дає нам змогу зазирнути в найраніші періоди формування міжзоряних планет”, – кажуть астрономи. Цікавим виявився й хімічний аспект: під час рекордного акреційного спалаху у диску навколо Cha 1107-7626 з’явилася водяна пара, якої не було до цього. Подібне раніше бачили лише у молодих зір, але ніколи – у планет.
Особливо важливим є відкриття ролі магнітного поля. Аналіз випромінювання показав, що потужна магнітна активність сприяла падінню колосальних мас речовини на поверхню планети. Це перший випадок, коли подібний механізм виявлено в об’єкта з настільки малою масою. До цього його фіксували тільки у зір.
Астрономи визнають: знайти подібні світи дуже складно, адже вони слабко світяться. Однак майбутній надпотужний телескоп ESO, Надзвичайно великий телескоп (ELT), працюватиме в найтемніших небесних умовах та зможе змінити ситуацію. Він дозволить відкривати й досліджувати більше планет-сиріт, а також краще зрозуміти, наскільки вони подібні до зір на етапах формування.
“Ідея, що планетний об’єкт може поводитися як зірка, вражає і спонукає нас замислитися над тим, якими можуть бути світи за межами нашого під час їхнього зародження”, – підсумували астрономи.
Читайте також:
- Астрономи зафіксували найдовший відомий газовий міст між двома галактиками
- NASA заявило, що інопланетяни можуть «підслуховувати» наші космічні сигнали