Астрономи могли вперше виявити вибухове космічне явище, відоме як «суперкілонова». Його слід проявився у вигляді сигналу гравітаційних хвиль, зафіксованого 18 серпня 2025 року.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Кілонова виникає, коли дві нейтронні зірки – надщільні залишки загиблих масивних світил – зіштовхуються. У результаті формується надзвичайно енергійне середовище, здатне породжувати елементи, важчі за залізо, зокрема золото та срібло. Суперкілонови відрізняються тим, що їм передує вибух наднової. Саме він породжує не одну, а одразу дві нейтронні зірки, які згодом зближуються по спіралі, випромінюючи гравітаційні хвилі та потужний електромагнітний спалах.
Досі астрономи беззаперечно підтвердили лише одну кілонову – подію GW170817, зафіксовану у 2017 році обсерваторіями LIGO і Virgo. Тоді гравітаційні хвилі вперше вдалося пов’язати з яскравим електромагнітним сигналом, який спостерігали десятки телескопів.
Саме тому сигнал AT2025ulz, зафіксований LIGO і Virgo, одразу викликав великий інтерес. Після оповіщення астрономів Zwicky Transient Facility першою виявила швидко згасаючий червоний об’єкт на відстані близько 1,3 млрд світлових років – у тій самій області, звідки прийшли гравітаційні хвилі.
«Протягом перших трьох днів спалах виглядав майже так само, як кілонова 2017 року», – зазначив керівник дослідження Мансі Каслівал з Каліфорнійського технологічного інституту. Згодом об’єкт почав поводитися як наднова, через що частина дослідників втратила до нього інтерес.
Однак команда Каслівала припустила, що кілонова могла бути прихована уламками наднової. Якщо це так, AT2025ulz може бути першим спостережуваним прикладом суперкілонової – явища, яке довго існувало лише в теорії. Подальші спостереження за допомогою обсерваторії W. M. Keck на Гаваях та телескопа Фраунгофера в Німеччині показали швидке згасання світла з характерним червоним післясвітінням. Саме так виглядав електромагнітний слід GW170817, коли важкі елементи блокують синє світло, пропускаючи червоне.
Втім, через кілька днів об’єкт знову почав яскравішати й набувати синього відтінку, а в спектрі з’явилися лінії водню – типові ознаки наднових. Проблема в тому, що наднова на такій відстані не повинна створювати гравітаційні хвилі, які здатна зафіксувати LIGO.
Додатковою підказкою став аналіз гравітаційного сигналу, який вказував, що одна з нейтронних зірок мала масу меншу за сонячну. Це нетипово, адже зазвичай нейтронні зірки важать від 1,2 до 2 мас Сонця. Така аномалія могла свідчити про рідкісний сценарій утворення подвійної системи.
За однією з гіпотез, зірка, яка швидко обертається під час вибуху наднової може розщепитися на дві маломасивні нейтронні зірки. В іншому варіанті навколо новоутвореної нейтронної зірки формується диск речовини, з якого згодом виникає друга.
У будь-якому випадку ці об’єкти поступово втрачають енергію через гравітаційні хвилі, зближуються й зливаються, утворюючи важкі елементи та кілонову. Згодом цей сигнал може бути частково прихований уламками наднової. «Якщо такі “заборонені” нейтронні зірки з’єднуються в пару, ми можемо спостерігати подію, що виглядає і як наднова, і як кілонова одночасно», – пояснив Браян Метцгер з Колумбійського університету.
Наразі даних недостатньо, щоб остаточно підтвердити існування суперкілонової. Проте, за словами дослідників, подія AT2025ulz уже змінює уявлення про те, як можуть виглядати злиття нейтронних зірок. Майбутні спостереження за допомогою нових обсерваторій можуть допомогти відрізняти такі події від звичайних наднових і зрештою підтвердити, що суперкілонови справді існують.
Читайте також:
- Вченим вдалося побачити момент вибуху зірки у неймовірній деталізації
NASA продовжує спроби відновити зв’язок з космічним апаратом MAVEN