У глибинах Всесвіту є багато чого цікавого. Наприклад, це вражаюче утворення є частиною туманності MSH 15-52, джерелом енергії для якої є пульсар B1509-58 – нейтронна зоря діаметром лише близько 20 км, що обертається з неймовірною швидкістю. Завдяки поєднанню радіоспостережень з телескопа ATCA в Австралії та рентгенівських даних телескопа NASA Chandra астрономам вдалося отримати нове зображення цього об’єкту. Туманність простягається більш ніж на 150 світлових років і нагадує руку, що тягнеться до решток наднової RCW 89.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
“MSH 15–52 і RCW 89 мають багато унікальних особливостей, яких не можна знайти в інших молодих джерелах, – говорять представники рентгенівської обсерваторії Chandra. – Однак все ще залишається багато відкритих питань щодо формування та еволюції цих структур”.
Пульсар B1509-58 з’явився тоді, коли масивна зоря вичерпала запаси пального, колапсувала і вибухнула як наднова. Він обертається майже сім разів за секунду, а його магнітне поле перевищує земне у 15 трлн разів. На новому зображенні система постає у виразних кольорах: радіохвилі, вловлені ATCA, показані червоним, а рентгенівське випромінювання Chandra світиться синім, жовтим та помаранчевим. Оптичні дані відображають водень у золотому відтінку. Там, де радіо- та рентгенівські сигнали збігаються, вони утворюють фіолетові ділянки, що позначають зони зіткнення вітрів пульсара з залишками зорі.
Деякі з найяскравіших рентгенівських структур – серед них струмінь біля самого пульсара та яскраві “пальці” туманності – не мають радіоаналога. Астрономи припускають, що це потоки заряджених частинок, які вириваються вздовж магнітних ліній, подібно до ударної хвилі надзвукового літака.
Поруч із MSH 15-52 розташовані рештки наднової RCW 89, що додає ще більше загадок. Їхнє радіовипромінювання накладається на згущення, помітні у рентгені та в оптичному діапазоні, що може свідчити про зіткнення з щільною хмарою водню. Разом туманність MSH 15-52 і RCW 89 залишаються об’єктами пильної уваги вчених. Нові дані допомогли наблизитися до розуміння того, як взаємодіють пульсари та рештки наднових, створюючи настільки химерні й величні космічні структури.
Читайте також:
- Космічні телескопи Габбл і Вебб виявили вибухове зореутворення в Малій Магеллановій Хмарі
- Телескоп Вебба зробив вражаючі фото туманності Котяча лапа