У Великій Британії стартував перший у світі проєкт зі створення синтетичної ДНК людини. Ініціатива під назвою Synthetic Human Genome (SynHG) отримала початкове фінансування в розмірі $12,7 мільйона від Wellcome Trust – одного з найвпливовіших медичних благодійних фондів світу. Це відкриває нову еру в біотехнологіях, але водночас викликає серйозні етичні дебати.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Проєкт очолює професор Джейсон Чін з Інституту генетичної біології Технологічного інституту Еллісона. За його словами, синтез повномасштабного людського геному має потенціал докорінно змінити наше розуміння біології, медицини та механізмів захворювань.
Суть дослідження – не просто редагування генів, а створення повної людської хромосоми з нуля. Це завдання на десятиліття, і перша ключова мета полягає у синтезі повної синтетичної хромосоми людини протягом 5–10 років. Раніше команда Чіна вже створила повний синтетичний геном бактерії E. coli (близько 4,5 мільйона пар основ), тоді як людський геном складається з понад 3 мільярдів пар.
Однак такий масштабний проєкт неминуче спричиняє суперечки. Критики побоюються, що можливості створення штучної ДНК можуть бути використані не за призначенням – наприклад, для створення біологічної зброї, «дизайнерських людей» або генетично модифікованих організмів з людською ДНК.
Особливу стурбованість викликає відсутність глобальних норм або механізмів стримування можливих зловживань цією технологією.
Щоб зменшити ризики, SynHG паралельно з науковими дослідженнями запускає програму Care-full Synthesis, яка має на меті емпірично дослідити етичні, соціальні та правові аспекти синтезу людського геному в різних регіонах світу – від Європи до Африки, Азії та Америки. Координацією займається професорка Джой Чжан з Кентського університету.
Попри суперечки, потенціал таких досліджень величезний. Синтетичні геноми можуть дати потужний поштовх у лікуванні генетичних захворювань, відкривши шлях до дизайнерських клітинних терапій, трансплантації вірусостійких тканин та навіть створення синтетичних мітохондрій, які можуть запобігти передачі мітохондріальних хвороб від матері до дитини.
У перспективі ця технологія може відіграти важливу роль у вирішенні глобальних викликів – зокрема, допомогти створити кліматостійкі сільськогосподарські культури та сприяти продовольчій безпеці. До реалізації проєкту долучилися провідні наукові центри Великої Британії: Оксфорд, Кембридж, Манчестер і Імперський коледж Лондона. Усі учасники наголошують: синтез геному – це не лише технічне завдання, а й виклик для людської моралі, прозорості й відповідальності.
Читайте також:
- Полювання на Седну: вчені планують проривну місію до найзагадковішої планети
- Технологічний прорив: волоконна оптика досягла 1,02 петабіт/с на 1800 км