Дані досліджень свідчать про те, що глибоко під поверхнею Тихого океану відбулася зміна вектора руху магнітного ядра Землі. Неочікуване зміщення всередині земних надр змусило наукову спільноту шукати пояснення цьому явищу.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Сучасні наукові пошуки вказують на непередбачувані трансформації, які зафіксували під тихоокеанським регіоном у 2010 році. Спираючись на інформацію, що збиралася наземними пунктами та орбітальними апаратами протягом багатьох десятиліть, експерти змогли простежити суттєву зміну траєкторії рідкої речовини з високим умістом заліза приблизно на двотисячокілометровій глибині під земною корою.
Читайте також: AERONAUT – про все, що літає вище землі: авіація, БПЛА та дрони, ракети та космос
Оприлюднені результати демонструють, що процеси в центральній частині планети є значно активнішими та менш передбачуваними, ніж припускали раніше. На думку авторів роботи, це відкриття дозволить точніше прогнозувати трансформації геомагнітного поля та краще зрозуміти взаємозв’язок між явищами в різних внутрішніх шарах Землі.
Генерація захисного оболонкового поля планети забезпечується циркуляцією струмопровідного заліза в рідкому стані у зоні зовнішнього ядра. Довгий час панувала думка, що масштабні циркуляційні процеси в цій області лишалися стабільними впродовж багатьох десятиліть, демонструючи переважно західний вектор руху.
Попри це, аналіз показав, що у 2010 році колосальні об’єми розплавленого металу під екваторіальною частиною Тихого океану різко змінили свій курс, перейшовши від стабільного руху на захід до інтенсивного зміщення у східному напрямку.
Фахівці відтворили хронологію цих змін на основі інформації, отриманої із супутників та наземних обсерваторій у проміжку між 1997 та 2025 роками. У роботі застосували відомості від космічних апаратів Swarm та CryoSat, які координує Європейська космічна агенція, а також німецького супутника CHAMP і данського Ørsted.
Один із ключових авторів наукової праці Фредерік Даль Мадсен підкреслив, що масштабне розвертання потоку під тихоокеанською зоною ставить перед наукою нові завдання щодо інтерпретації процесів у глибинах Землі. Фахівці прагнуть з’ясувати, чи є це явище коротким збоєм, елементом циклічних коливань, чи свідченням формування нової сталої моделі циркуляції ядра.
Орбітальна група супутників Swarm, виведена на навколоземну орбіту у 2013 році, укомплектована надчутливим обладнанням для фіксації магнітних показників, що дозволяє створювати детальні карти поля з найвищою точністю. Завдяки злагодженій роботі на спеціальних орбітах ці космічні апарати здатні відокремлювати безпосередні імпульси з глибин планети від сторонніх коливань, що виникають у товщі океанів, земній корі, іоносфері та магнітосфері.
Ці точні відомості дозволили вченим локалізувати різкі зрушення, пов’язані з тихоокеанським розворотом, а також зафіксувати геомагнітне коливання, відоме як геомагнітний зсув 2017 року. Додатково дослідники розпізнали хвилеподібні прискорення та швидкі зміни у структурі потоків, які раніше лишалися непоміченими у старих базах даних. Керівниця місії ESA Swarm Анья Стромме зауважила, що хоча запуск апаратів Swarm відбувся вже після масштабного розвороту потоків у 2010 році, зібрані високоточні відомості дозволили детально описати стан внутрішнього ядра у наступний часовий відрізок.
Попри те, що згадані процеси локалізовані на колосальній глибині й не несуть прямої небезпеки для людства чи погодних умов на поверхні, вони мають фундаментальне значення для безпеки планети. Геомагнітне поле слугує бар’єром для повітряної оболонки та електронних систем, нейтралізуючи шкідливі потоки заряджених частинок сонячного походження. Експерти переконані, що аналіз процесів у центральних зонах допоможе вдосконалити функціонування навігаційного обладнання, роботу космічних апаратів та прогнозування космічної погоди навколо Землі.
Наукова співробітниця місії ESA Swarm Елізабетта Йорфіда додала, що це дослідження демонструє здатність локальних трансформацій виникати раптово, протягом усього одного десятиліття. Вона також зазначила, що отримані результати спростять вивчення потенційних зв’язків між зовнішнім та внутрішнім ядром, а також нижньою мантією Землі. Це забезпечить глибше розуміння процесів на межі між ядром і мантією, яка є ключовою ділянкою для всієї внутрішньої динаміки планети.
Читайте також:
- Зв’язок крізь ядро Землі: Представлено концепцію першого у світі «нейтринного лазера»
- Документальний фільм про розмінування України «Тиха земля» вийшов онлайн: Де подивитися