В Антарктиді офіційно запрацювало перше у світі спеціалізоване сховище льодовикового льоду, покликане зберегти унікальні кліматичні архіви планети на століття вперед.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
У середу вчені запечатали перші зразки стародавнього льоду у спеціально створеному сховищі, розташованому на дослідницькій станції Конкордія. Першими експонатами нового «кріоархіву» стали два льодові керни з європейських Альп. Їх помістили у спеціально вириту снігову печеру, яка з часом має перетворитися на глобальне сховище зразків льодовиків з усього світу.
Сховище розташоване на висоті 3200 м у центрі Антарктиди. Природні умови дозволяють підтримувати стабільну температуру близько -52 °C без використання додаткових систем охолодження. Це створює унікальні умови для довгострокового зберігання льодових кернів.
Проєкт реалізується під егідою Ice Memory Foundation. За словами голови фонду, швейцарського кліматолога Томаса Штокера, мета ініціативи полягає у збереженні наукової спадщини, яка інакше може бути безповоротно втрачена. Він наголосив, що це завдання має глобальне значення для всього людства.
Підготовка проєкту тривала майже десять років і супроводжувалася не лише складною логістикою, а й серйозними дипломатичними викликами. Саме сховище являє собою печеру довжиною 35 м, шириною та висотою по 5 м, вириту приблизно на глибині 10 м під поверхнею щільного снігу, де постійно зберігається стабільний мороз.
У день відкриття, за ясної, але надзвичайно холодної погоди, вчені урочисто помістили в сховище коробки з льодовими кернами, доставленими з районів Монблану та Гранд-Комбіну. Станція Конкордія розташована приблизно за 1000 км від узбережжя Антарктиди.
У найближчі десятиліття фонд планує поповнювати архів зразками льодовиків з різних регіонів світу, включно з Андами, Гімалаями та гірськими районами Таджикистану. У вересні журналісти AFP стали свідками буріння 105-метрового льодового керна, який у майбутньому також має поповнити колекцію.
Льодові керни, видобуті з глибини гірських льодовиків, містять цінні кліматичні «відбитки» минулого. У процесі природного ущільнення вони накопичують частинки пилу, аерозолі та інші маркери, які допомагають відтворювати погодні умови тисячолітньої давнини.
Прозорі шари льоду зазвичай свідчать про теплі періоди, коли поверхня льодовика танула і знову замерзала. Шари з меншою щільністю вказують на ущільнений сніг і допомагають оцінити рівень опадів. Тріщини в структурі можуть свідчити про випадання снігу на напіврозталу поверхню, яка згодом повторно замерзла.
Додаткову інформацію дають вулканічні сліди, зокрема сульфатні іони, які можуть використовуватися як часові маркери. Ізотопний склад води дозволяє реконструювати температурні умови минулого.
За словами заступника голови Ice Memory Foundation, італійського кліматолога Карло Барбанте, справжня цінність цих зразків полягає у майбутньому. Він зазначає, що вчені зможуть застосовувати технології, які наразі ще не існують, і відкривати нові дані, приховані у льоді. Водночас науковці попереджають, що ці природні архіви швидко зникають через глобальне потепління. Очікується, що в найближчі десятиліття щороку можуть зникати тисячі льодовиків.
У середу кліматичні служби США та Європи підтвердили, що 2025 рік став третім найспекотнішим за всю історію спостережень. Це продовжило серію рекордно теплих років, які пов’язують насамперед зі спалюванням викопного палива.
Карло Барбанте наголосив, що людство фактично перебуває у гонці з часом, намагаючись врятувати ці унікальні кліматичні записи до того, як вони зникнуть назавжди.
Окрім екологічного значення, важливим аспектом проєкту є нейтральний статус сховища. Воно розташоване на франко-італійській науковій станції в зоні, що підпадає під дію міжнародного антарктичного договору. Це має гарантувати відсутність політичного впливу та забезпечити доступ до зразків виключно на основі наукових критеріїв.
Директорка фонду Анн-Катрін Олманн зазначила, що створення правової бази для такого проєкту було складним завданням. За її словами, важливо забезпечити, щоб льодові керни залишалися доступними для дослідників через десятиліття і навіть століття, виключно в інтересах науки та на благо людства.
Читайте також:
- Вчені перевірили міжзоряну комету 3I/ATLAS на наявність техносигнатур: що вдалося з′ясувати
- Астрономи відкрили унікальну зірку, що суперечить законам фізики