Microsoft, скільки ще стажери вирішуватимуть, якою має бути Windows?

Уявіть ситуацію: до вас приходить стажер – енергійний, амбітний, очі горять. У перший же день він заявляє: “У мене геніальна ідея! Давайте додамо штучний інтелект до системного калькулятора! Або ще краще – інтегруємо соціальні мережі в інструмент дефрагментації диска, щоб можна було одразу поділитися скріном фрагментованого кластера з друзями”. Ви, звісно, посміхнулися б, похвалили його креативність і акуратно перенаправили б у бік реальних завдань. А тепер реальність: у Microsoft таким стажерам, схоже, не просто дають зелене світло – їм видають ключі від Windows 11 і кажуть: “Смали!”

Останній приклад цього технологічного сюрреалізму – введення форматування тексту в Notepad. Так-так, ви не помилились. Саме в той самий Блокнот, який десятиліттями був зразком мінімалізму: швидкий, легкий, стабільний. Його любили саме за те, що він не намагався бути Word. Але ні, тепер у нас є підтримка Markdown, жирний текст, курсив, списки – загалом, усе, щоб написати короткий пост в Instagram, не виходячи з системної утиліти.

Це все одно, що поставити турбіну на дитячий самокат. Наче й можливо. Але… щоб що?

Також цікаво: Сім функцій Windows 11, які дратують: Як виправити

Вбивця WordPad повертається… за своїми жертвами

Щоб повністю відчути сюрреалізм ситуації, давайте зробимо крок назад у недалеке минуле. Microsoft, у своєму традиційному стилі “спершу зламаємо – потім подивимось, що з цього вийде”, вирішила поховати WordPad – той самий універсальний текстовий редактор, який майже три десятиліття ідеально заповнював нішу між аскетичним Блокнотом і громіздким, платним Word. Його тихо вивели з Windows 11 24H2, порадивши користувачам на вибір: або платіть за Word, або пишіть у Блокноті. Стильно, рішуче, нелогічно.

Але тут, здається, хтось у Microsoft нарешті прокинувся з післяобіднього сну й подумав: “А що як користувачам усе ж потрібен функціональний редактор… без підписки?” І в результаті ми отримуємо нову реальність: Блокнот мутує. У що? У реінкарнацію WordPad? У Markdown-редактор? У демо-версію Copilot Studio з темною темою? Вгадати важко – можливо, навіть самі розробники ще не визначились.

Це ідеальний приклад того, що не так із Windows 11: жодної стратегії, чіткого бачення чи логіки. Рішення приймаються за принципом “а давайте спробуємо”. Це як архітектор, який спочатку зніс міст, потім згадав, що він був потрібен, і вирішив перетворити тротуар на автобан. Так, без опор, без розмітки, але зате з вбудованим чат-ботом і emoji-панеллю.

Сумно, що платформа, яка колись задавала стандарти, сьогодні більше нагадує бета-тест для чужих ідей. І замість системного редактора ми маємо інтерфейсний експеримент, який щоразу дивує не можливостями – а їхньою випадковістю.

Також цікаво: Що робити, якщо не працює інтернет на ноутбуку

Два обличчя Windows 11

Windows 11 – це система з роздвоєною особистістю. З одного боку – технічна досконалість, з іншого – інтерфейсний хаос. І що найцікавіше: обидва ці обличчя створює одна й та сама компанія.

Почнімо з хорошого. Команда, яка відповідає за “залізобетон” системи, заслуговує щирої поваги. Під капотом Windows 11 – справжня інженерна майстерність: надійність, безпека, стабільність. Підтримка ARM64 – це взагалі окремий рівень. Microsoft зуміла перенести складну настільну ОС на нову архітектуру, зберігши сумісність із x86/x64-застосунками через елегантну емуляцію. Це не просто “молодці” – це технологічна вишуканість, яка демонструє, що компанія вміє, коли хоче.

Але тут вступає в гру інша команда – UX-ентузіасти, які, здається, проходили курс “Інтерфейс за 30 хвилин” десь на YouTube. І саме вони щосили намагаються довести, що зіпсувати можна навіть досконале.

Кожне оновлення інтерфейсу – це як сюрприз з лотереї: чи зникне контекстне меню? Чи зміниться розташування кнопки «Перезавантажити»? Чи з’явиться новий, абсолютно непотрібний віджет з погодою тільки в Лондоні? Усе можливо. Вони винаходять велосипед, але квадратний, і ще й з рекламою у спиці.

Враження таке, ніби одні інженери працюють над системою для NASA, а інші – для TikTok.

У результаті маємо гібрид: ядро, здатне обслуговувати хмарну інфраструктуру майбутнього, і оболонку, яка щосили намагається перетворити ПК на планшет для школяра. І доки ці два обличчя не зведуть до ладу своє подвійне життя, Windows 11 так і залишатиметься продуктом, який водночас і надихає, і дратує.

Також цікаво:  Як Тайвань, Китай і США борються за технологічне домінування: велика війна чипів

Сага про Copilot, або Як втратити помічника за декілька оновлень

Якщо ви шукаєте ідеальний кейс про те, як не варто розробляти продукт, просто зверніть увагу на пригоди Copilot у Windows 11. Це не просто помічник зі штучним інтелектом – це герой техно-епопеї про дезорієнтацію, експерименти й повну відсутність плану.

Copilot за короткий термін змінив більше місць розташування, ніж студент-айтішник за п’ять років у гуртожитку. Спочатку він з’явився як бічна панель – скромна, але функціональна. Потім його раптово “покращили” до вебзастосунку, після чого інтегрували у WebView, і, як це часто буває, інтерфейс став ще менш зручним. Потім, у дивовижному ривку прогресу, Microsoft вирішила запускати його автоматично у фоновому режимі – навіть якщо він вам взагалі не потрібен.

А для корпоративних клієнтів (тобто тих, хто справді платить за софт), всю цю веселу конструкцію перекинули в Microsoft 365. Бо чому б і ні? А тим часом клавіша Copilot на нових клавіатурах… більше не відкриває Copilot. Взагалі. Замість цього Microsoft чемно пропонує вам перепризначити її вручну. Це як купити пульт для телевізора, який вмикає мікрохвильовку, але з інструкцією: “Не хвилюйтесь, ви можете змінити це в налаштуваннях!”

Це вже не помічник, а цифровий привид – то з’явиться, то зникне, то відкриє щось зовсім інше. Враження таке, що Copilot – не частина Windows, а учасник якогось UX-реаліті-шоу: “Здогадайся, де я цього разу!”

І якщо Microsoft справді хоче, щоб користувачі сприймали Copilot серйозно, то, можливо, варто почати з серйозного ставлення до власного продукту. Бо зараз це не помічник – це жарт, який уже трохи затягнувся.

Читайте також:

• Історія з OpenAI: Що це було і що чекає на компанію
• Все про Microsoft Copilot: майбутнє чи хибний шлях?

Recall – обіцянка, яка досі не стала реальністю

Функція Recall мала стати вітриною, головною причиною, чому варто інвестувати в нові комп’ютери Copilot+. Унікальна фішка, яка мала б сказати користувачам: “Ось чому вам потрібен новий ПК прямо зараз!” Замість цього ми отримали класичний Microsoft-стиль: гучний анонс, тиха плутанина, і продукт, який існує десь між PowerPoint-презентацією та закритим бета-тестом.

Минуло вже кілька місяців з моменту презентації, а Recall все ще живе у формі “обмеженої ознайомчої версії для обраних тестувальників”. Іншими словами – це як рекламувати революційний автомобіль, а потім дозволяти протестувати тільки кермо. І то – не всім.

Але ще цікавіше стало, коли функцію нарешті показали вживу. Виявилось, що вона зберігає повноцінні знімки екрана усього, що ви робили за комп’ютером. Так, буквально всього. Конфіденційність? Захист? Цього, схоже, не було в первинному плані. Microsoft довелося додавати шифрування TPM 2.0, вимагати авторизацію через Windows Hello та пояснювати користувачам, що “ні, ми не шпигуємо, чесно”. Класичне “спочатку зробимо, потім подумаємо”.

А найцікавіше – географічні обмеження. Recall недоступний в Україні, про що багато власників новеньких Copilot+ ПК дізналися вже після покупки. Це як купити телевізор з голосовим управлінням, а потім прочитати дрібним шрифтом, що підтримується тільки в США – і тільки англійською.

І ось ми маємо ситуацію: продукт, який мав бути проривом, перетворився на черговий маркетинговий міраж. І поки Recall не вийде за межі демонстраційної кімнати Microsoft, це не флагманська функція – це гарна обіцянка з дуже поганим післясмаком.

Також читайте: Режими енергозбереження у Windows 11: Який вибрати?

Меню «Пуск»: Вічний Мандрівник у пошуках себе

Меню «Пуск» у Windows 11 – це справжній герой техно-одіссеї. Якщо б у нього була автобіографія, вона б називалась “50 відтінків редизайну”. За останні кілька років воно пережило стільки змін, що навіть фанати серіалу “Доктор Хто” могли б позаздрити кількості його реінкарнацій.

Спочатку його безжально переробили у порівнянні з Windows 10, відрізавши все знайоме й зручне – бо, очевидно, традиційний «Пуск» був надто логічним. Потім з’явилась вкладка «Рекомендовані», яка за задумом мала допомагати, але на практиці лише дратувала. Адже головна рекомендація від користувачів була одна: заберіть це, будь ласка.

А тепер Microsoft вирішила знову все переробити. У планах – збільшений макет, прокручування всередині меню Пуск і (о, диво!) можливість позбутися цієї нав’язливої вкладки «Вибране». Схоже, хтось нарешті вирішив полагодити те, що сам же і зламав. Що далі? Можливо, у 2026-му повернуть плитки з Windows 8, але вже з вбудованим Copilot.

Складається враження, що меню «Пуск» у Microsoft – це як мініпісочниця для дизайнерів-ентузіастів: кожен новий випуск ОС – це ще один шанс “виправити” те, що працювало. І поки одні користувачі намагаються звикнути до змін, інші – відкривають сторонні утиліти, щоб просто повернути собі те, що вже колись працювало.

Зрештою, меню «Пуск» має бути стартовою точкою, а не квестом. Але у випадку з Windows 11 – це наче лабіринт, у якому сам Пуск постійно змінює форму, напрямок і функцію. Просто натисни – і здивуйся, що цього разу буде не так.

Також цікаво: Все, що показали на Microsoft Build 2025

Темна тема: досі як незавершена реконструкція центру міста

Ніби все обіцяно, частково запроваджено, але половина будівель усе ще стоїть у старому стилі. Microsoft з пафосом презентувала її ще у Windows 10, мовляв, ось він – візуальний комфорт, турбота про очі, сучасний вигляд. Але пройшло майже десятиліття, і навіть у Windows 11 темна тема досі виглядає як бета-версія дизайну, який може колись стане цілісним. Може.

Поки одні елементи гордо блищать у темних тонах, інші вперто ігнорують стиль оформлення – діалогові вікна, контекстні меню, системні спливаючі повідомлення… Вони живуть своїм життям. Враження таке, що частину інтерфейсу створювали дизайнери, а частину – часова петля з епохи Windows 7.

Microsoft навіть пішла далі й вирішила адаптувати звуки сповіщень під темну тему: зробити їх м’якішими, ніжнішими, менш нав’язливими. Ідея ніби гарна – але чи не варто спершу було зробити так, щоб вся система виглядала узгоджено, перш ніж починати надавати їй акустичну палітру?

Це все нагадує ситуацію, коли ремонт у квартирі ще не завершений, дроти стирчать зі стін, а власник уже купує дизайнерські штори. Стильно, але трохи зарано.

Темна тема мала бути стандартом, який просто працює. А вийшло як завжди: трохи є, трохи немає, трохи обіцяли – і ще дороблять. Колись. Напевно. Якщо не змінять концепцію знову.

Також цікаво: Розвиток цивілізації під загрозою: Дональд Трамп руйнує науковий світ

Блокнот з AI – серйозно?!!

Якщо ви думали, що єдине, чого бракувало Блокноту, – це штучний інтелект, то Microsoft готова вас здивувати. Тепер у вас є функція «Змінити»: змінюйте тон, довжину, стиль, можливо, ще й настрій тексту. Звучить як щось нове? Не дуже. Це рівно те саме, що давно роблять всі поважні AI-редактори – тільки тепер у ретро-обгортці Windows.

А тепер згадаємо, чим узагалі був Блокнот. Легкий, швидкий, безпретензійний – як бутерброд на ходу. Тепер же його намагаються змусити співати опери, жонглювати текстами і, не дай Боже, давати поради. Це приблизно як прикрутити Bluetooth до цвяха: цікаво, але навіщо?

З одного боку, ми живемо у світі, де навіть тостери мають мікроконтролери, то чому б і Блокноту не отримати порцію AI? З іншого – є щось священне у простих речах, які просто працюють. І не намагаються бути вашими коучами з написання списку покупок.

Читайте також: Тектонічні зрушення в сфері AI: Microsoft робить ставку на DeepSeek?

Покличте дорослих

Серйозно, хто приймає ці рішення? Спостерігаючи за розвитком Windows 11, виникає стійке враження, що інтерфейсом там керує команда людей, яким дали забавку і сказали: «Робіть що хочете, тільки щоб блищало». І вони блищать – додають кнопки, меню, перемальовують усе по колу, як школярі на уроках трудового навчання, яким дали фарбу, але не інструкцію.

Кожна нова фішка – наче експеримент з розряду «а чому б і ні?». Чи покращує вона щось? Чи спрощує життя користувача? Ну, можливо, в паралельному всесвіті. Тут же – це просто ще один спосіб зробити просту дію трохи більш заплутаною. Як-от, пошук у меню «Пуск»: наче є, але не для тебе.

І на тлі цього – контраст, який болить. Бо під капотом Windows 11 справді вражає. Архітектура для ARM – майже витвір технічного мистецтва. Підтримка x64/ARM64, серйозний рівень безпеки, грамотна енергоефективність, усе це – як швейцарський годинник, тільки програмний. Команда, яка це розробила, явно знає, що робить. Там працюють дорослі. Справжні.

Але між ядром і тим, що бачить користувач, прірва. І здається, що міст між ними будує хтось, хто дуже любить гліттер, але ніколи не користувався комп’ютером більше 20 хвилин поспіль.

Також цікаво: Як скинути всі мережеві налаштування у Windows 11

Пропозиція для Microsoft: UX-десант у реальність

Шановний Редмонд, дозвольте внести невеличку, але сердечну пропозицію. Можливо, настав момент провести легкий апгрейд не лише системи, а й внутрішньої логіки прийняття рішень? Наприклад, відправити UX-команду у короткострокове, скажімо, дворічне відрядження до техпідтримки. Послухати, як люди намагаються знайти налаштування екрана чи просто закрити Copilot, який знову щось питає. Повірте, це змінює перспективу.

І ще одне скромне правило: перш ніж запускати нову функцію, нехай вона проходить тест бабусі. Якщо ваша (чи чиясь) бабуся не розуміє, навіщо це, і не здатна скористатися нею без PhD з когнітивного дизайну – функцію не випускати. Просто ні. Нехай відлежиться у бета-версії, як тісто перед випічкою.

Бо Windows 11 – це не стартап, де можна щодня «півотити» дизайн і кидати в користувача черговий модний експеримент. Це операційна система, ядро цифрового життя мільярдів. І тут немає місця гіперінтерфейсним імпровізаціям, зробленим за принципом «а чому б і ні».

Технічно – усе чудово. ARM-версія блискуча, архітектурна елегантність, енергоефективність, захист – усе на рівні. Це справді робота людей, які розуміють, що таке відповідальність. Але от інтерфейс… виглядає так, ніби його проектував стажер, який щойно вивчив Figma і дуже хоче вразити Сатья Наделлу.

Можливо, настав час згадати просту істину: менше – це не брак, це вибір. Блокнот може залишатися Блокнотом, а не невротичним помічником. Меню «Пуск» може просто запускати програми, а не перетворюватися на рекламну брошуру. А Copilot, хай буде йому добре, може поки що сидіти тихо і не лізти в кожне вікно.

І ще одна порада: стажери – це прекрасно. Але давайте дамо їм шанс помилитися на внутрішніх проектах, а не в системі, від якої залежить робота, навчання й психічне здоров’я мільйонів користувачів. Бо зараз це трохи схоже на те, якби в авіакомпанії дозволили студентам редизайнити кабіну пілота. Просто… небажано.

Також цікаво: 

• Про квантові комп’ютери простими словами
• Телепортація з наукової точки зору та її майбутнє