Довгий час у науковій спільноті панувала думка, що людський мозок припиняє формувати нові нейрони після раннього дитинства. Вважалося, що в дорослому віці мозок остаточно «завмирає» в цьому сенсі, зберігаючи лише ті клітини, які вже є, і не здатен відновлювати чи нарощувати їх кількість у ділянках, відповідальних за пам’ять та навчання.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Однак нове дослідження суттєво змінює цю уяву – воно вперше надає переконливі докази того, що нейрогенез, тобто формування нових нейронів, триває у мозку людини навіть у похилому віці.
Наукова команда з Каролінського інституту у Швеції змогла простежити, як у гіпокампі – зоні мозку, критично важливій для процесів запам’ятовування, навчання та емоційної стабільності – відбувається поява нових нервових клітин.
Ще у 2013 році дослідницька група, очолювана професором Йонасом Фрісеном, вже привертала увагу до цієї теми. Вони тоді провели дослідження з використанням радіовуглецевого датування – методу, що дозволив виявити, коли саме з’являлися нейрони в мозковій тканині дорослих людей. Це був один із перших доказів того, що нові клітини все ж формуються і після завершення дитячого віку.
Однак залишалося відкритим питання: чи йдеться лише про залишкові клітини, чи процес все ще активний? Доти не було прямих свідчень того, що клітини-попередники нейронів – тобто ті, які згодом перетворюються на повноцінні нервові клітини – реально присутні в мозку дорослої людини й активно розмножуються.
Нові результати дають на це чітку відповідь. У рамках дослідження було проаналізовано зразки мозкової тканини людей різного віку – від немовлят до 78-річних. І виявилося, що клітини-попередники нейронів зберігаються у гіпокампі навіть у літніх людей, до того ж вони демонструють активність, що свідчить про безперервний нейрогенез.
Для цього використовувалися найсучасніші методи – зокрема, секвенування одноядерної РНК, що дозволяє на рівні окремих клітин оцінити, які гени «працюють» у певний момент. Цей аналіз було доповнено проточною цитометрією, яка допомагає кількісно оцінити типи клітин, та інструментами машинного навчання, здатними класифікувати клітини за етапами їхнього розвитку – від стовбурових до молодих, ще незрілих нейронів, які щойно поділилися.
Для просторової візуалізації того, де саме в мозку формуються нові клітини, дослідники застосували технології RNAscope та Xenium. Вони підтвердили, що нові нейрони з’являються в зубчастій звивині – ділянці гіпокампа, пов’язаній з когнітивною пластичністю, адаптивністю до нових знань та створенням довготривалої пам’яті.
Цікаво, що дослідники також помітили суттєві відмінності між окремими людьми: у когось кількість активних клітин-попередників була значно вищою, в інших – майже зникала. Це відкриває нове поле для досліджень: чому так відбувається? Чи впливають на це генетичні чинники, спосіб життя, харчування або стрес?
Хоча багато механізмів залишаються незрозумілими, сам факт наявності активного нейрогенезу в мозку дорослих людей уже змінює уявлення про його потенціал. За словами Фрісена, ці дані дають вкрай важливий фрагмент до загальної картини того, як функціонує та змінюється людський мозок упродовж життя.
Ба більше, отримані результати можуть лягти в основу нових підходів до лікування. Можливо, з часом вдасться створити терапії, які зможуть стимулювати вироблення нових нейронів у пацієнтів з хворобами, як-от Альцгеймера чи депресія – тобто саме там, де зараз мозок втрачає свою пластичність.
Читайте також:
- Велика Британія створює першу в світі синтетичну ДНК людини
- AI навчився «просвічувати» людську кров для точнішої хірургії
Відновлюються! Навіть в світі, де є русня
Тобто тупість це вибір