Астрономи вперше безпосередньо зафіксували один з найважчих для спостереження ефектів загальної теорії відносності. Спостерігаючи потужний сплеск у глибокому космосі, міжнародна команда отримала докази того, що простір-час дійсно скручується навколо чорної діри, що швидко обертається, як це передбачав Альберт Ейнштейн понад сто років тому.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Дослідження пов’язане з AT2020afhd, рідкісною подією, під час якої надмасивна чорна діра розірвала зірку на частини. Уламки утворили яскравий акреційний диск, а струмені речовини вирвалися назовні майже зі швидкістю світла. Вчені помітили, що радіосигнали та рентгенівське випромінювання від цієї події змінювалися з однаковою 20-денною періодичністю. Це вказало на спільне «коливання» диска і джета, що стало характерною ознакою прецесії Лензе-Тіррінга – скручування простору-часу обертовою чорною дірою.
За словами Косімо Інсерри з Університету Кардіффа, це найбільш переконливе підтвердження такого ефекту, отримане на спостереженнях. Він зазначив, що поведінка об’єкта точно вписується в передбачення загальної відносності, де обертаюча чорна діра ніби «захоплює» простір-час у повільну спіраль. Ці дані допомагають краще зрозуміти, як зірка розривається в припливній події, і які процеси керують формуванням акреційного диска і джетів.
Вчених привернула незвичайна динаміка радіосигналів. На відміну від аналогічних подій, їх характеристики швидко змінювалися і не вкладалися у звичні механізми, пов’язані з потоками енергії навколо чорної діри. Це зміцнило інтерпретацію про вплив прецесії та дало новий інструмент для вивчення обертання та акреції.
Команда використовувала рентгенівські дані обсерваторії NASA Swift і радіонаблюдження масиву Very Large Array, а також спектроскопію, що дозволила оцінити структуру і склад навколишньої матерії. Сукупність результатів збіглася з теоретичними моделями, що передбачають «вібрацію» простору-часу під впливом обертання чорної діри.
За словами Інсерри, спостереження показує, як екстремальна гравітація формує оточення таких об’єктів. Він порівняв процес з тим, як обертове тіло створює поле, здатне впливати на рух навколишньої матерії. У цьому випадку чорна діра створює гравітомагнітний вплив, що визначає поведінку прилеглих зоряних уламків.
Вчений зазначив, що відкриття нагадує про складність процесів, що відбуваються в космосі, і про те, скільки ще невідомих об’єктів належить відкрити. Воно також підкреслює зростаючі можливості сучасної астрономії, яка дозволяє бачити різноманіття явищ, створених природою.
Читайте також:
- Астрономи виявили у ранньому Всесвіті спіральну галактику з чіткою структурою
- Розвідка розкрила деталі нової модифікації російського дрона «ґерань» з авіаційною ракетою Р-60