Астрономи з міжнародної групи зробили незвичайне відкриття, виявивши джерело, яке пульсує одночасно в радіохвилях і рентгенівському діапазоні. Об’єкт, якому присвоєно позначення ASKAP J1832-0911, має унікальні властивості: він випромінює короткі, двохвилинні імпульси з фіксованим інтервалом у 44 хвилини. Його спостерігали за допомогою австралійського радіотелескопа ASKAP, який знаходиться на території народу Ваджаррі, і рентгенівської космічної обсерваторії Chandra NASA, яка в цей момент спостерігала за тією ж ділянкою неба.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
ASKAP J1832-0911 привернув увагу дослідників тим, що став першим відомим представником нового класу космічних явищ – довгоперіодичних транзієнтів, які проявляються не тільки в радіо-, але й у рентгенівському діапазоні. Раніше виявлені об’єкти цього типу, так звані LPT (Long-Period Transients), фіксувалися лише в радіохвилях. Їх особливість – це надзвичайно регулярні і тривалі інтервали між імпульсами, що не вкладаються у стандартні моделі поведінки пульсарів чи магнетарів.
Доктор Зітенг Ванг з Університету Кертіна, що входить до складу Міжнародного центру радіоастрономічних досліджень (ICRAR), зазначає, що спостереження рентгенівського випромінювання від цього джерела стало великою несподіванкою. За його словами, це майже як знайти голку в космічному стозі сіна. Річ у тім, що ASKAP має дуже велике поле зору, в той час, як Chandra спостерігає вужчу ділянку. Тому збіг у часі спостереження за одним і тим самим джерелом став справжнім науковим везінням.
Від моменту першого відкриття LPT у 2022 році за участі фахівців ICRAR у світі було виявлено лише десять таких об’єктів. ASKAP J1832-0911 став одинадцятим і першим, що одночасно пульсує в рентгені. Цей факт змінює уявлення про природу таких сигналів і вказує на можливу наявність цілого класу об’єктів, яких астрономи раніше просто не бачили або не могли зафіксувати повністю.
Наразі вчені не мають єдиного пояснення, що саме викликає таку поведінку. Серед гіпотез – нейтронні зірки з надзвичайно сильними магнітними полями, відомі як магнетари, або тісні подвійні системи, в яких одна з учасників – сильно намагнічений білий карлик. Проте навіть ці припущення не дають повної відповіді, чому об’єкт поводиться так регулярно і випромінює одночасно два настільки різні типи енергії.
Професор Нанда Реа з Інституту космічних наук ICE-CSIC та Каталонського інституту космічних досліджень IEEC наголошує, що виявлення хоча б одного подібного джерела є вагомою підказкою – ймовірно, у Галактиці їх набагато більше, просто ми ще не навчилися їх помічати. Вона також підкреслює, що дослідження є прикладом міжнародної наукової співпраці, у якому поєдналися експертизи з різних куточків світу: від теоретиків до спостерігачів, від рентгенівських астрономів до радіоастрономів.
ASKAP J1832-0911 знаходиться приблизно за 15 тисяч світлових років від Землі у нашій галактиці Чумацький Шлях. Його дослідження дозволяє на крок наблизитися до розгадки природи таких об’єктів. Оскільки рентгенівське випромінювання має набагато вищу енергію, ніж радіохвилі, нові теорії, які будуватимуться навколо цих транзієнтів, повинні враховувати обидва канали передачі енергії.
Завдяки поєднанню даних з різних діапазонів випромінювання вчені отримують можливість не просто реєструвати нові події, а й поступово створювати нову фізику – або принаймні переглядати межі вже відомих моделей зоряної еволюції. ASKAP J1832-0911 може виявитися ключем до абсолютно нового розділу в астрофізиці – можливо, ми маємо справу з явищем, яке ще не описано у підручниках. І тому кожна нова хвилина спостережень за ним – крок у невідоме.
Читайте також:
- 37 трлн км завдовжки: NASA виявило гігантський замерзлий диск у космосі
- NASA «оживило» двигуни космічного апарата Voyager 1: вони не працювали 20 років