Протягом 28 років науковий світ уважав астероїдом навколоземне тіло під назвою 1998 SH2. Проте, як з’ясувалося в ході нових досліджень, ця думка була хибною. 28 серпня 2025 року астрономи спрямували радари NASA в точку, де мав з’явитися об’єкт, але той так і не з’явився у розрахованому місці. Рутинна зйомка перетворилася на наукову сенсацію.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
У статті, опублікованій у часописі Nature Astronomy, команда дослідників розкрила справжнє походження цього небесного тіла з «подвійним обличчям». Хоча первинні спостереження за 1998 SH2 не виявляли характерних ознак комети, надточні вимірювання його траєкторії засвідчили порушення стандартних законів руху, властивих астероїдам.
Читайте також: AERONAUT – про все, що літає вище землі: авіація, БПЛА та дрони, ракети та космос
За період з 1998 по 2016 рік об’єкт двічі пролетів навколо Сонця. У 2025 році, коли він проходив на безпечній відстані у 3 млн км від Землі під час свого 4,5-річного орбітального циклу, вчені спробували знову зафіксувати його за допомогою мережі Deep Space Network від NASA. Розрахунки враховували гравітацію Сонця та планет, однак у призначеній точці об’єкта не виявилося.
Як пояснив провідний автор дослідження, інженер з навігації Центру вивчення навколоземних об’єктів Лабораторії реактивного руху NASA Давіде Фарноккіа, виявлені негравітаційні відхилення вказували на те, що об’єкт не є астероїдом, а має природу активної комети. Переглянувши архівні дані, фахівці дійшли висновку: випаровування газів створює невелику реактивну тягу, яка й збиває тіло з передбаченого маршруту. Зазвичай при наближенні комети до Сонця тепло перетворює лід на газ, утворюючи яскраву кому та хвіст. У випадку з 1998 SH2 обсяги викидів були настільки мізерними, що хвіст тривалий час лишався непоміченим для більшості приладів.
Аби встановити істину під час серпневого зближення 2025 року, вчені залучили потужні інструменти: 3,6-метровий телескоп Канада-Франція-Гаваї (гавайський пік Мауна-Кеа), 1,5-метровий Данський телескоп Європейської південної обсерваторії (Ла-Сілья, Чилі) та 8,2-метровий Дуже великий телескоп (VLT) на чилійській горі Серро-Параналь.
Співавтор роботи, астроном Європейської південної обсерваторії Олів’є Ено зауважив, що знімки з цих обсерваторій нарешті зафіксували слабкий, але чіткий хвіст, підтвердивши кометну природу об’єкта. У результаті 1998 SH2 отримав додатковий кометний індекс – P/1998 SH2. Це відкриття проливає світло на загадковий клас так званих «темних комет», які зовні схожі на астероїди, але рухаються як комети, не маючи вираженого хвоста чи коми. Науковці припускають, що частина таких об’єктів – це звичайні комети із тьмяним виділенням газів, які можна розпізнати лише за допомогою суперпотужної оптики.
Фарноккіа наголосив на важливості постійного моніторингу навколоземних тіл: оскільки викиди газу суттєво змінюють орбіту комет у порівнянні з астероїдами, фіксація таких відхилень є критично важливою для планетарної оборони та оцінки реальних ризиків зіткнення із Землею.
Читайте також: Новий гігант серед телескопів: Обсерваторія В. Рубін вже відкрила 11 тисяч астероїдів