Вперше в історії два європейські космічні апарати створили штучне сонячне затемнення на орбіті, що дозволило отримати унікальні високоякісні зображення загадкової корони Сонця. Завдяки точному маневруванню із похибкою всього в міліметри апарати Європейського космічного агентства (ESA), які входять до місії Proba-3, надали вченим безпрецедентну можливість дослідити найзовнішній, гарячий шар нашої зірки.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Місія Proba-3 від ESA оприлюднила першу серію знімків корони Сонця – загадкового шару, що відіграє важливу роль у формуванні космічної погоди та сонячних бур, здатних впливати на Землю. Ці зображення стали результатом точного синхронізованого польоту двох супутників – Coronagraph та Occulter, які пролетіли один від одного на відстані лише 150 метрів, створивши в космосі ідеальне штучне повне сонячне затемнення.
На відміну від звичайних коронографів, що зазнають впливу атмосфери Землі та розсіяного світла, система Proba-3 виконала цей надзвичайно складний маневр у повному вакуумі космосу. Завдяки цьому вченим вдалося отримати максимально чисті зображення корони Сонця без перешкод.
Один із супутників – Occulter – закрив яскравий сонячний диск за допомогою спеціального 1,4-метрового щита, відкидаючи тінь діаметром 8 сантиметрів на оптичний інструмент ASPIICS, встановлений на другому апараті-коронографі. Саме цей пристрій зміг зафіксувати тьмяне, але важливе випромінювання корони. Завдяки 5-сантиметровій апертурі ASPIICS отримані зображення виявилися значно чіткішими й набагато ближчими до поверхні Сонця, ніж будь-коли раніше.
За словами Андрія Жукова, головного науковця інструмента ASPIICS із Королівської обсерваторії Бельгії, кожен повний знімок корони складається із трьох окремих зображень, які відрізняються лише тривалістю експозиції. Саме це дозволяє коронографу зафіксувати різні рівні яскравості й об’єднати їх в одне цілісне зображення, що надає повну картину стану корони.
Особливість місії Proba-3 полягає в тому, що штучне затемнення може повторюватися кожні 19,6 години й тривати до шести годин. Це в десятки разів довше за природні сонячні затемнення, які тривають лише декілька хвилин і спостерігаються на Землі максимум двічі на рік.
Вивчення сонячної корони є надзвичайно важливим для науки, оскільки саме в цьому шарі виникають корональні викиди маси й формуються потоки сонячного вітру. Ці явища можуть спричиняти полярні сяйва на Землі, а також порушення у роботі супутників, радіозв’язку та енергомереж.
Перші спостереження місії Proba-3 уже використовуються для вдосконалення моделей сонячної активності. Особливу роль у цьому відіграє Центр моделювання космічної погоди ESA та програмне забезпечення COCONUT, розроблене в університеті KU Leuven.
Науковий співробітник проєкту Proba-3 в ESA Джо Зендер зазначив, що перші дані з ASPIICS відкривають нові можливості у вивченні Сонця. Разом із вимірюваннями іншого інструменту на борту, цифрового абсолютного радіометра DARA, ASPIICS допоможе знайти відповіді на численні запитання щодо процесів, які відбуваються у нашій зірці.
Proba-3 також оснащено найсучаснішими системами позиціонування, розробленими в рамках програми загальних допоміжних технологій ESA. Як розповів керівник місії Дем’єн Галано, апарати досягли першого точного вирівнювання автономно, без участі операторів із Землі, хоча для подальших етапів місії планується повна автоматизація цього процесу.
За словами Галано, створення величезного коронографа з двох космічних апаратів дозволило суттєво знизити рівень розсіяного світла під час спостережень внутрішньої корони, що відповідає попереднім розрахункам інженерів. Хоча місія ще перебуває на етапі введення в експлуатацію, отримані результати вже продемонстрували безпрецедентну точність формування польоту – саме це й зробило можливим отримання перших унікальних зображень, що становлять значну цінність для світової наукової спільноти.
Крім ASPIICS та DARA, на борту місії також знаходиться 3D-спектрометр енергійних електронів (3DEES), призначений для вивчення електронної активності в радіаційних поясах Землі.
Проєкт Proba-3 реалізовано консорціумом із 14 країн під керівництвом іспанської компанії Sener за активної участі бельгійських і індійських фахівців. Запуск апаратів відбувся у грудні 2024 року за допомогою ракети PSLV-XL з космодрому Шріхарікота.
Наразі вчені працюють над розширенням доступного вікна спостережень штучного затемнення та інтегрують отримані дані в чисельні моделі для підвищення точності прогнозів сонячної активності.
Координатор з моделювання космічної погоди в ESA Хорхе Амайя відзначив, що сучасні коронографи значно поступаються можливостям Proba-3, який дозволяє спостерігати корону практично до самої сонячної поверхні – рівень деталізації, доступний раніше лише під час природних затемнень.
Ці об’ємні нові дані дадуть змогу значно покращити комп’ютерні моделі, адже дослідники зможуть коригувати параметри симуляцій відповідно до реальних спостережень. Разом із командою KU Leuven уже вдалося провести перше моделювання на основі результатів місії Proba-3.
Читайте також:
- Астероїд Апофіс під наглядом: ESA і NASA планують історичні місії
- Телескоп ESA Gaia завершив свою роботу зі сканування неба