Hera і Europa Clipper можуть увійти в історію, пролетівши через хвіст міжзоряної комети 3I/ATLAS, третього відомого об’єкта, який прибув до нас із-за меж Сонячної системи. Навколо цього загадкового тіла вже з’явилося безліч гіпотез, від фантастичних припущень про інопланетний корабель до цілком наукових ідей щодо спостережень і збору даних.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Одна з останніх таких ідей належить Самуелю Гранду з Фінського метеорологічного інституту та Герайну Джонсу з Європейського космічного агентства. Їхня стаття, попередньо опублікована на arXiv і прийнята до Research Notes of the American Astronomical Society, пропонує використати два вже запущені космічні апарати, Hera і Europa Clipper, для вивчення хвоста цієї міжзоряної комети.
Обидві місії мають свої окремі цілі: Hera прямує до подвійного астероїда Didymos–Dimorphos, щоб дослідити наслідки удару апарата DART у 2022 році, а Europa Clipper летить до супутника Юпітера Європи, щоб вивчати його крижані поверхні. Проте їхні траєкторії випадково пройдуть «за вітром» від 3I/ATLAS, тобто через область, де може пролягати іонний хвіст комети.
За попередніми розрахунками, Hera наблизиться до цієї зони між 25 жовтня і 1 листопада, а Europa Clipper – між 30 жовтня і 6 листопада. Вікно для експерименту надзвичайно коротке, і жоден із апаратів спочатку не створювався для таких спостережень. Проте навіть мінімальний збір даних може стати унікальним шансом вивчити речовину міжзоряного походження.
З моменту відкриття на початку червня комета 3I/ATLAS демонструє все активнішу поведінку, її хвіст швидко росте, з’являються викиди води та іонів, а 29 жовтня об’єкт досягне перигелію, тобто найближчої точки до Сонця.
У статті описується, що потрапити у хвіст не так просто, сонячний вітер змінює траєкторію частинок, створюючи складну, вигнуту структуру. Щоб оцінити можливість перетину, дослідники використали модель Tailcatcher, яка прогнозує поширення іонів залежно від швидкості сонячного вітру. Вона показала, що апарати пройдуть на відстані близько 8 млн км від центральної осі хвоста, приблизно 8,2 млн км для Hera і 8 млн км для Europa Clipper. Цього може бути достатньо, щоб зафіксувати частинки або магнітні зміни, спричинені хвостом.
Однак є важливий нюанс: Hera не має приладів для вимірювання іонів чи магнітних полів, тоді як Europa Clipper оснащена відповідними інструментами: плазмовим аналізатором і магнітометром. Саме вона має шанс першою виявити іони міжзоряного походження або зафіксувати магнітну «драпірувальну структуру» кометного хвоста.
Попри складність реалізації, це може стати історичним моментом: якщо команди встигнуть скоригувати місії, людство вперше отримає безпосередні дані з хвоста міжзоряної комети – абсолютно несподіване досягнення для апаратів, спроєктованих зовсім для іншого.
Читайте також:
- Космічний апарат ESA ExoMars зробив фото міжзоряної комети 3I/ATLAS
- Таємниче світіння в Чумацькому Шляху може вказувати на темну матерію