Вчені використали телескоп Вебба, щоб чіткіше роздивитися планетну систему навколо зірки 14 Геркулеса, що розташована за 60 світлових років від Землі в нашій галактиці Чумацький Шлях. Вона цікавить науковців, адже описується як “аномальна, хаотична і дивна”. За допомогою камери телескопа NIRCam дослідники зробили знімки однієї з двох відомих планет, що обертаються навколо цієї зірки.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Екзопланету 14 Геркулеса c наразі вважають однією з найхолодніших. Хоча загалом вчені відкрили близько 6000 екзопланет, лише невелика кількість з них була безпосередньо сфотографована, і більшість з них дуже гарячі. Тим цікавіше той факт, що 14 Геркулеса c, яка важить приблизно в 7 разів більше Юпітера, має температуру -3°C.
“Чим холодніша екзопланета, тим важче її візуалізувати, тому це абсолютно новий режим дослідження, який Вебб відкрив завдяки своїй надзвичайній чутливості в інфрачервоному діапазоні, – говорять дослідники. – Тепер ми можемо додати до каталогу не лише гарячі, молоді екзопланети, але й старі екзопланети, які набагато холодніші, ніж ті, що ми бачили до появи телескопа Вебба”.
Зображення 14 Геркулеса c також дає уявлення про планетну систему, не схожу на більшість інших, детально вивчених телескопом Вебба та іншими обсерваторіями. Центральна зірка, 14 Геркулеса, майже схожа на Сонце за віком і температурою, але має трохи меншу масу. У цій системі є дві планети, і вони не обертаються навколо зірки в однаковій площині. Натомість їхні орбіти перетинають одна одну у формі хреста, в центрі якого знаходиться зоря. Орбітальні площини планет нахилені одна відносно одної під кутом близько 40°.
Це перший знімок екзопланети в такій неправильній системі, який коли-небудь було зроблено. Вчені працюють над кількома теоріями того, як могли утворитися такі орбіти. Одна з провідних концепцій полягає в тому, що дві планети “розійшлися” після того, як з системи ще на початку її формування було виштовхнуто третього “учасника”.
“Рання еволюція нашої Сонячної системи відбувалася під впливом руху і тяжіння наших власних газових гігантів, – додає Балмер. – Вони розкидали астероїди та переставляли інші планети. Тут ми бачимо наслідки більш жорстокої події. Це нагадує нам, що щось подібне могло статися з нашою власною Сонячною системою, і що результати для малих планет, таких як Земля, часто диктуються набагато більшими силами”.
Телескоп Вебба надав дані, які допомогли дізнатися не лише температуру, але й інші деталі. Так, 14 Геркулеса c обертається на відстані близько 1,4 млрд км від зірки по високо еліптичній орбіті. Це приблизно в 15 разів більше відстані від Землі до Сонця. Якби вона знаходилася у нашій Сонячній системі, її орбіта була б розташована десь між Сатурном і Ураном. Яскравість на рівні 4,4 мікрона у поєднанні з масою та віком системи говорить про складну атмосферну динаміку.
“Якщо планета певної маси утворилася 4 млрд років тому, а потім з часом охолола, оскільки не має джерела енергії, яке б підтримувало її в теплі, ми можемо передбачити, наскільки гарячою вона має бути сьогодні, – кажуть вчені. – Додаткова інформація, наприклад, сприйнята яскравість при прямому зображенні, теоретично могла б підтримати цю оцінку температури планети”.
Однак те, що очікують дослідники, не завжди відображається в результатах. Так сталося і з 14 Геркулеса с. Яскравість на цій довжині хвилі слабша, ніж очікувалося для об’єкта такої маси та віку, але вчені пояснили цю розбіжність хімічною нерівновагою вуглецю. Вони сподіваються, що зображення, отримане телескопом Вебба, є лише початком нового етапу дослідження цієї дивної системи. Вчені планують провести у майбутньому нові спектроскопічні дослідження, щоб визначити атмосферні властивості екзопланети та допомогти дослідникам зрозуміти динаміку і шляхи формування системи.
Читайте також:
- Місія NASA PUNCH зафіксувала потужний спалах на Сонці
- Астрономи зафіксували один із найшвидших струменів у далекій галактиці