© ROOT-NATION.com - Використання контенту дозволено за наявністю зворотнього посилання.
Астрономи натрапили на потенційно невідомий науці космічний феномен, який отримав назву «зірка чорної діри». Космічна обсерваторія James Webb від NASA зафіксувала в глибинах раннього Всесвіту надзвичайно яскравий об’єкт червоного відтінку, що являє собою велетенську газову оболонку з чорною дірою в центрі. За розмірами ця структура співмірна із Сонячною системою, проте вона випромінює значно більше енергії, ніж будь-яке відоме світило. Фахівці зазначають, що такі аномальні характеристики вказують на формування абсолютно нового класу об’єктів – колосальної газової порожнини довкола гравітаційного монстра.
Читайте також: AERONAUT – про все, що літає вище землі: авіація, БПЛА та дрони, ракети та космос
Провідний автор дослідження Рохан Найду, який представляє Інститут астрофізики та космічних досліджень імені Кавлі при MIT як стипендіат програм NASA Hubble та Pappalardo, підкреслив стрімку зміну наукових уявлень про цей об’єкт. За його словами, розрахунки вказують на наявність центральної чорної діри, маса якої перевищує масу Сонця у 100 тисяч разів. Її огортає велетенська газова оболонка, схожа за масштабами на всю Сонячну систему, що робить утворення колосальним.

Результати роботи дослідницької групи опублікував журнал Nature на основі даних астрономічного огляду під назвою Mirage or Miracle (MoM). Завдяки потужностям телескопа James Webb цей проєкт зосереджений на пошуку первісних галактик, що виникли лише через кількасот мільйонів років після Великого вибуху. Саме під час сканування далеких зоряних систем науковці помітили нетипове джерело червоного випромінювання.
Спочатку червоний спектр свічення наводив на думку, що хвилі світла просто затінюються та зміщуються під впливом хмар космічного пилу. Однак ретельний спектральний аналіз спростував цю гіпотезу. Науковці зафіксували різке падіння інтенсивності випромінювання в діапазоні коротших хвиль – явище, відоме під назвою стрибок Бальмера.

Подібні бальмерівські стрибки виникають через поглинання фотонів щільними шарами газу в атмосферах зірок і спостерігаються у таких світил, як Вега. Водночас у виявленого джерела цей стрибок виявився значно потужнішим за будь-які аналоги, коли-небудь зафіксовані у типових світил.
Як зазначив Найду, даний об’єкт продемонстрував найсильніший стрибок Бальмера за всю історію спостережень команди, тому класифікувати його як звичайну зірку неможливо. Це відкриття змушує припустити, що вчені натрапили на велетенський еквівалент зоряної атмосфери безпрецедентного масштабу.
Крім того, аналіз спектра вказав на майже повну відсутність хімічних елементів, важчих за водень і гелій. Такий хімічний склад у поєднанні з надзвичайною яскравістю та аномальним спектром кардинально відрізняє джерело як від звичних галактик, так і від звичайних зірок. За оцінкою вченого, за багатьма критеріями об’єкт є справді унікальним.
Це спостереження може також розкрити ширшу загадку даних, отриманих телескопом James Webb, яка стосується численних дрібних червоних джерел у юному Всесвіті. Відомі як «маленькі червоні цятки», ці структури часто трапляються на знімках далекого космосу, проте практично відсутні в сучасну космічну епоху.
Найду наголосив, що такі цятки були повсюдними на світанку Всесвіту, але до наших днів майже повністю зникли, а їхня природа залишається однією з найбільш обговорюваних тем у сучасній астрофізиці. Проєкт MoM створювався зокрема для перевірки теорії, чи не є частина надзвичайно яскравих ранніх скупчень чимось зовсім іншим, ніж класичні галактики.

Дослідник нагадав, що наукова спільнота тривалий час намагалася знайти пояснення несподіваному виникненню настільки яскравих утворень на ранніх етапах еволюції Всесвіту. Отримані дані підтверджують гіпотезу, що принаймні частина цих об’єктів не є справжніми галактиками, а лише нагадує їх на знімках телескопів. Співавторами наукової праці виступили дослідники MIT Роберт Сімко та Венді Сун разом із колегами з інших партнерських інституцій.
Читайте також: Телескоп Вебба зазирнув у ранній Всесвіт: Астрономи виявили пару чорних дір на рекордно близькій відстані



