Марсохід Perseverance зафіксував переконливі докази того, що в кратері Єзеро у далекому минулому існувала берегова лінія з хвилями. Нові наукові дані вказують, що частина цього регіону могла бути справжнім марсіанським «пляжем».
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Коли Perseverance приземлився в Єзеро на початку 2021 року, дослідники вже припускали, що кратер міг бути заповнений водою. З орбіти було видно кільцеподібну структуру, але її походження залишалося предметом суперечок. Тепер команда під керівництвом аспіранта Імперського коледжу Лондона Алекса Джонса представила результати, які фактично ставлять крапку в цій дискусії. Частина так званої «окрайної одиниці» справді сформувалася як берегова зона.
Дослідники поділили цю область на дві частини. Західний крайовий блок (WMU) розташований ближче до краю кратера і складається переважно з магматичних порід. Ймовірно, він утворився внаслідок потоків лави, а подальша взаємодія з рідинами, багатими на вуглекислий газ, призвела до перетворення олівіну на карбонати та кремнезем. Такий сценарій може бути пов’язаний із гідротермальною активністю, що робить регіон перспективним для астробіологічних досліджень.
Ще більш інтригуючим виявився східний крайовий блок (EMU). Він демонструє характерні ознаки поперечної стратифікації, сліди ерозії та округлі піщані зерна. Усе це вказує на вплив хвиль і течій. Вчені описують EMU як «високоенергетичну озерну берегову зону», яка сформувалася тоді, коли кратер був заповнений водою.
Наявність хвиль означає, що вода не була замерзлою. Щобільше, для формування хвиль потрібен вітер, а це вказує на те, що атмосфера Марса в той період була значно густішою, ніж сьогодні. Таким чином, результати дослідження дають нові аргументи на користь того, що Марс у минулому мав умови, придатні для існування рідкої води на поверхні.
Особливу увагу науковців привертає зразок під назвою Comet Geyser, який Perseverance відібрав у зоні WMU. За оцінками NASA, саме цей зразок має один із найвищих шансів зберегти сліди давнього мікробного життя у вигляді мікроскопічних скам’янілостей.
Втім, перспективи доставки таких зразків на Землю залишаються невизначеними. Програму Mars Sample Return, яка мала повернути марсіанські зразки для детального аналізу, було скасовано через перевищення бюджету. У результаті зібрані капсули поки що залишаються на поверхні Марса.
На цьому тлі з’являються альтернативні сценарії. Колишній керівник Google Ерік Шмідт нещодавно заявив про приватну підтримку космічних ініціатив, пов’язаних із телескопами флагманського класу. Це знову актуалізує ідею, що в майбутньому приватні інвестори можуть долучитися до повернення марсіанських зразків.
У підсумку на Марсі вже сьогодні лежить невеликий циліндр із каменю, який потенційно може відповісти на одне з головних питань людства: чи самотні ми у Всесвіті. Для науки це стратегічний актив із довгостроковою цінністю і, без перебільшення, проєкт рівня міжпланетної спадщини.
Читайте також:
- Вчені склали мапу стародавніх річкових басейнів Марса: тут можна шукати сліди життя
- 477 мс: вчені виявили нову загрозу для місій на Марс