© ROOT-NATION.com - Використання контенту дозволено за наявністю зворотнього посилання.
Щоб продовжити життя космічному зонду Voyager 1, NASA готує хитру операцію з перерозподілу живлення, яка використовує специфічні особливості його обладнання, створеного ще у 1970-х роках. Здійснити цей так званий «великий вибух» із перенаправленням енергії на найвіддаленішому апараті людства NASA планує після успішного випробування на Voyager 2.
Читайте також: AERONAUT – про все, що літає вище землі: авіація, БПЛА та дрони, ракети та космос
Стрімко рухаючись міжзоряним середовищем зі швидкістю понад 56000 км/год, апарат Voyager 1 від NASA вже віддалився від Землі на відстань понад 24 млрд км. Лабораторія JPL від NASA, розташована неподалік Лос-Анджелеса, активно працює над тим, щоб забезпечити функціонування зонда ще на деякий час.
У вівторок інженери місії Voyager із JPL оголосила про успішну реалізацію критично важливої маніпуляції для збереження енергії на однотипному апараті Voyager 2. Цю процедуру охрестили «великим вибухом», і вона полягає у філігранному послідовному перемиканні ключових систем Voyager 2 трійками. Такий підхід дає змогу економити енергію й водночас запобігає фатальному замерзанню паливопроводу та важливих вузлів у суворих умовах відкритого космосу. По суті, ця схема перетворює застарілу електроніку середини 20-го століття, встановлену на апаратах серії Voyager перед їхнім запуском наприкінці літа 1977 року, на суттєву перевагу: завдяки звичайному залишковому теплу майже кожен бортовий прилад можна розумно застосувати для обігріву конструкції.
Оскільки Voyager 2 перебував ближче до Землі та мав більший запас енергії, цей ризикований крок вирішили випробувати саме на ньому. Проте зараз, за словами керівника місії Voyager у NASA Каріма Бадаруддіна, JPL розраховує повторити цей успішний трюк на значно віддаленішому Voyager 1. Карім Бадаруддін у коментарі виданню Scientific American у п’ятницю підкреслила, що це найважливіша операція з апаратами Voyager за останні десятиліття. Вона зазначила, що не хоче зурочити, але тестова процедура «великого вибуху» прошла надзвичайно гладко.
Обидва апарати Voyager отримують живлення від скромних ядерних джерел – радіоізотопних термоелектричних генераторів, які перетворюють тепло від природного розпаду плутонію-238 на електроенергію. Однак у міру того, як цей ізотоп наближається до свого 88-річного періоду напіврозпаду, виділення тепла зменшується, через що кожен зонд втрачає близько 4 Вт потужності щороку.
Здійснений JPL маневр «великого вибуху» вимикає 2 нагрівачі та застарілий восьмидоріжковий магнітофон, що належить до системи DTR (Digital Data Tape Recorder), одночасно обережно вмикаючи 2 інші обігрівачі та 1 із бортових рушійних систем апарата. Такий крок береже майже 10 Вт енергії на рік без загрози втратити життєво важливе обладнання через мороз.
Обидва зонди Voyager стартували з 10 приладами на борту кожен. Чимало з них цілком логічно відключили ще на ранніх етапах польоту, оскільки вони повністю виконали свої завдання під час «Великого туру» планетами Сонячної системи. Команда місії Voyager у NASA сподівається, що отриманий завдяки «великому вибуху» запас енергії дозволить забезпечити роботу ще 1 додаткового приладу на Voyager 1 – детектора низькоенергетичних заряджених частинок (LECP), який вимірює щільність частинок у міжзоряному середовищі. Навесні цього року LECP довелося відключити на Voyager 1, аби запобігти автоматичному перезавантаженню всієї системи зонда.
Як зауважила Карім Бадаруддін, яка також є інженеркою систем у JPL, у квітневій заяві NASA, на Voyager 1 продовжують функціонувати 2 наукові прилади – один реєструє плазмові хвилі, а інший вимірює магнітні поля. Вона додала, що вони працюють чудово й передають інформацію з ділянки космосу, де ще не бував жоден створений людиною об’єкт. Якщо Voyager 1 пропрацює до листопада цього року, він перетне історичну позначку, віддалившись від Землі на 1 світловий день. Цю відстань можна уявити як невелику частку світлового року або ж як дистанцію, що у 173 рази перевищує віддаль від Землі до Сонця. За цією межею сигнал до Voyager 1 ітиме понад 24 години, якщо апарат залишатиметься в робочому стані.
У 2022 році Сюзанн Додд, керівниця проєкту Voyager у JPL, під час трансляції NASA висловила впевненість, що Voyager 1 неодмінно дотягне до свого 50-річного ювілею 5 вересня 2027 року. Того ж року вона додала в інтерв’ю виданню Space.com, що за умови неймовірного везіння NASA зонд зможе пропрацювати аж до 2030-х років.
Читайте також: Пекло під крижаним небом: Зонд NASA Juno зазирнув у розпечені надра супутника Юпітера