Стрімке збільшення чисельності штучних апаратів на навколоземній орбіті вже найближчим часом здатне перетворити сучасні телескопи на непотрібні інструменти. Для наукового вивчення всесвіту подібний сценарій матиме однозначно руйнівні наслідки, адже людство ніколи не давало згоди на радикальну трансформацію нічного небосхилу.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Якщо загальна кількість орбітальних об’єктів перетне позначку у 100 тисяч одиниць, людська цивілізація ризикує втратити можливість проводити фундаментальні космічні дослідження з поверхні нашої планети.
Читайте також: AERONAUT – про все, що літає вище землі: авіація, БПЛА та дрони, ракети та космос
До такого невтішного висновку прийшли фахівці Європейської південної обсерваторії. Вони наголошують, що реалізація поточних планів із виведення у космос мільйона цифрових платформ обробки даних та десятків тисяч конструкцій із високим коефіцієнтом відбиття світла змусить законсервувати найсучасніші астрономічні комплекси світу. Олів’є Ено, який очолює операційну діяльність ESO та керував цим дослідженням, зазначає, що за певних обставин подальше фінансування й використання телескопів втратить будь-який сенс, оскільки абсолютно всі отримані наукові дані будуть безповоротно зіпсовані штучними завадами.
Завдяки комп’ютерному моделюванню науковці проаналізували, як саме різні обсяги супутникових угруповань та рівні їхньої яскравості впливають на якість оптичних спостережень. Розрахунки продемонстрували, що поява 100 тисяч об’єктів на орбіті не стане критичною, якщо їхня помітність для неозброєного ока буде мінімальною. Проте у разі перевищення ними межі 7 зоряної величини в астрономічному еквіваленті, наукова діяльність суттєво ускладниться, а її вартість стрімко зросте.
Негативний вплив орбітальної інфраструктури на небо виявляється у двох формах. По-перше, сонячні промені, що відбиваються від корпусів, посилюють загальний рівень фонового освітлення, провокуючи глобальне світлове забруднення. По-друге, яскраві апарати залишають на знімках обсерваторій довгі світлові смуги, які перекреслюють результати спостережень. Зростання штучного засвічення змушує вчених пропорційно подовжувати тривалість експозиції під час зйомки. Відповідно, збільшення фонової яскравості на 10% чи 100% вимагає аналогічного збільшення часу для фіксації об’єктів, що прямо впливає на здорожчання проєктів і зменшує обсяг виконаної роботи. Міжнародний астрономічний союз констатує, що перевищення природного рівня освітленості неба навіть на 0% є смертельним вироком для класичної астрономії.
Упродовж останніх двох століть розростання мегаполісів змушувало вчених шукати притулок у найвіддаленіших куточках Землі. Найдорожчі обсерваторії сучасності, серед яких комплекс Вери Рубін, Дуже великий телескоп та Надзвичайно великий телескоп, побудовані в чилійській пустелі Атакама саме через унікальну темряву тамтешнього неба. Проте Олів’є Ено попереджає, що втекти від супутникового освітлення, на відміну від міського, не вдасться ніде на планеті – ні в ізольованих поселеннях Африки, ні в австралійських пустелях, ні серед криги Антарктиди чи лісів Амазонії.
Ситуація стане катастрофічною, якщо американська компанія Reflect Orbital втілить у життя свій намір запустити тисячі орбітальних відбивачів. Це підприємство з Каліфорнії планує спрямовувати сонячне світло на наземні сонячні електростанції в нічний час, а також підсвічувати зони бойових дій чи природних лих. Вони вже звернулися до Федеральної комісії зі зв’язку США за дозволом на виведення тестового зразка Eärendil-1 розміром 18 на 18 м, який має стати першим серед запланованої мережі з 50 тисяч подібних пристроїв. Представники ESO відверто називають цей проєкт жахливим, оскільки супер’яскраві дзеркала зроблять наукову роботу майже неможливою.
За оцінками дослідників, кожен такий космічний відбивач у зоні своєї безпосередньої дії світитиметься яскравіше за повний Місяць. Водночас ці гігантські конструкції залишатимуться видимими для мешканців усієї планети навіть поза межами свого цільового променю, перевершуючи за блиском Венеру. Розгортання повної мережі призведе до того, що в будь-якій точці Землі люди одночасно спостерігатимуть сотні або тисячі таких штучних світил, а нічний небосхил стане світлішим на 300%. У підсумку штучних апаратів над головою виявиться більше, ніж видимих природних зірок.
Щодо планів компанії SpaceX із розгортання мережі орбітальних дата-центрів, то попри наявність величезних 70-метрових сонячних панелей, ці об’єкти будуть значно тьмянішими. Астрономи зазначають, що їхні конструкції оптимізовані для зниження оптичного впливу на земних спостерігачів: дзеркальні елементи нахилені під спеціальним кутом, а самі платформи розгорнуті до планети своєю найвужчою частиною. Тобто за рівнем помітності вони нагадуватимуть стандартні застосунки системи Starlink.
Проте фахівці застерігають, що для збереження життєздатності астрономії сукупна кількість усіх супутників на орбіті не повинна перевищувати 100 тисяч одиниць. Тим часом SpaceX очікує від FCC схвалення заявки на запуск мільйона згаданих обчислювальних платформ, тоді як зараз навколо Землі обертається лише близько 14 тисяч діючих апаратів.
Роберт Мессі з Королівського астрономічного товариства наголошує на неможливості ефективної протидії кризі такого масштабу та висловлює глибоку турботу через трансформацію неба без згоди людства. За чинним міжнародним космічним законодавством комерційна структура США може самостійно приймати рішення, які вплинуть на екологію всього світу, причому на відміну від суворих правил регулювання на Землі, у космосі подібний контроль наразі відсутній. Адміністрація Трампа додатково спростила умови для приватного бізнесу, звільнивши операторів від обов’язкової попередньої екологічної експертизи перед подачею документів до FCC.
Радник ESO Бетті Кіоко нагадує, що Договір про космос 1967 року покладає всю відповідальність за орбітальні об’єкти на країни їхньої реєстрації та вимагає використовувати космічний простір заради загального блага. Однак цей документ створювався в епоху, коли появу приватних гравців у цій сфері просто не могли передбачити. Зараз ESO спільно з сотнями інших міжнародних організацій уже надіслала офіційні заперечення проти схвалення заявок SpaceX та Reflect Orbital, очікуючи на остаточний вердикт американського регулятора. Офіційні результати масштабного моделювання вчених опубліковані у науковому виданні Astronomy & Astrophysics.
Читайте також:
- Космічний виклик гігантам: SpaceX планує запустити власний мобільний зв’язок у США
- Майже 6000 космічних знімків для ГУР: Як «Народний супутник» допомагає завдавати втрат росії