Huawei MateBook X Pro 2020
Ігри Огляди ігор Огляд Ghost of Tsushima - Жорстокість і поезія самурайської Японії

Огляд Ghost of Tsushima – Жорстокість і поезія самурайської Японії

-

Японські самураї завжди користувалися популярністю як на батьківщині, так і на Заході, де їх образ був увічнений в численних фільмах і книгах. «Казки туманного місяця після дощу», «Сім самураїв», «Замок інтриг» та інші легендарні кінокартини вплинули на ціле покоління глядачів і кінематографістів. Тож не дивно, що в образі Дарта Вейдера впізнаються обриси класичного самурайського обладунку.

У студії Sucker Punch Productions довго думали над тим, за яку гру їм взятися після виходу Infamous: Second Son в 2014 році. Були розмови про «Трьох мушкетерів» і майже почалася розробка стелс-екшену Prophecy, проте врешті-решт розробники зійшлися на тому, що давно пора зробити максимально реалістичний відкритий світ Японії періоду першого монгольського нашестя. Адже саме цього і просили шанувальники Assassin’s Creed, якщо вірити результатам нашого опитування. Так на світ з’явилася Ghost of Tsushima – гра, яка остаточно і безповоротно ставить крапку в «консольній війні» між PlayStation 4 і Xbox One.

В ім’я реалізму

Зробити реалістичну гру про абсолютно чужу культуру – завдання не з легких. Як уважити самураїв, але при цьому не зійти за чергового неосвіченого американця, який знову сплутав епохи, стилі обладунків та історичні факти? Звичайно, набагато простіше таку гру надати самим японцям, які вже точно не схиблять. Але захопившись ідеєю, Sucker Punch вже не могла зупинитися. Відразу зізнавшись, що надихає її не так історія, скільки легендарні твори Акіри Куросави, вона взялася за створення легенди Дзина Сакая – японського самурая, який мало не самотужки дає відсіч монголам, які захопили острів Цусіма.

Ghost of Tsushima

Ніщо не видає той факт, що гра була зроблена в США. З самого початку можна вибрати японську озвучку, а якщо хочеться, можна ще й включити «режим Куросави», який перетворює гру в справжній фільм з чорно-білою картинкою, насиченою артефактами, і навіть з класичним шипінням на тлі. У будь-який інший грі подібне нововведення назвуть гімміком, але тут так сказати не повертається язик, адже постановка і справді дуже кінематографічна. Ghost of Tsushima неспішна, споглядальна і дуже поетична. Під час своєї пригоди Дзин знаходить час на те, щоб скласти хокку, а в розмовах з NPC він завжди стриманий, як було заведено в той час. Навіть ієрогліфи, якими усипаний світ, відповідають епосі. Японські критики були вражені, як близько ці дикі гайдзини підійшли до автентичного відтворення Країни сонячного сходу. Хтось може причепитися, помітивши, що персонажі дуже швидко говорять японською, роблячи занадто маленькі паузи і захоплюючись варварським «сарказмом», проте це все, звичайно, дрібниці.

Ghost of Tsushima
Різноманітні обереги, які можна знайти під час гри, навіть більш корисні, ніж може здатися. Я настійно рекомендую насамперед знайти оберіг Інарі, який збільшує кількість лута.

При всьому цьому назвати «Привид Цусіми» абсолютно автентичним відтворенням дійсності того часу не можна. Приділяючи велику увагу деталям побуту і культури, Sucker Punch усвідомлено опустила або спростила деякі історичні моменти. Їх образ самурая – це лицарі без страху і докору, позбавлені будь-яких моральних дефектів. Вони – захисники бідних і пригноблених, і, не беручи до уваги роздуту гордість, по суті ідеал японського воїна. Звичайно, в історії все було не так однозначно.

Звичайно, можна було б чіплятися до надто вже «осучасненого» погляду на ті часи. Жінки тут борються так само, як і чоловіки, і ніхто не бачить в цьому нічого дивного. Втім, до жінок в Японії і справді було більш поважне ставлення, ніж в середньовічній Європі, і онна-бугейся не вважали якоюсь дивиною. Може «Цусіма» трішки перебільшує рівноправність того часу, але й сильного перегину тут немає. Хтось скаже, що легкі, ледь помітні натяки на гомосексуальність – це вплив проклятих лібералів, однак таким товаришам я раджу почитати про вчення сюдо.

Читайте також: Огляд Paper Mario: The Origami King – РПГ без елементів РПГ

Ghost of Tsushima

Хагакуре кікігакі

Цього літа вже вийшла найбільш цікава за сюжетом гра, і змагатися з нею немає сенсу. Проте, Ghost of Tsushima вдалося більше, ніж я очікував. Рівень наративу тут ближче до чудової Red Dead Redemption 2 і «Відьмаків», ніж до Assassin’s Creed. Історія досить традиційна – на острів Цусіма напали монголи, і нам, самотньому воїну в пошуках союзників, доводиться давати їм відсіч. Головний мотив сюжету – як слідувати кодексу бусідо під час війни і залишатися вірним своїм традиціям. Але, як і в дітищі CD Projekt RED, найяскравіші моменти нерідко трапляються під час додаткових квестів.

У грі безліч персонажів, які можуть стати як союзниками, так і ворогами Дзина. Жінки-воїтельки Юна і Масако, генерал монголів Хотун-хан і монах Норіо – всі вони запам’ятовуються. До деяких так прив’язуєшся, що починаєш серйозно за них переживати. Це – рідкість в таких ось іграх, у всякому разі для мене.

Ghost of Tsushima

Безліч сайд-квестів радують цікавими і навіть жалісливими історіями, які я вже відвик чекати від представників цього жанру. Тут немає типових квестів на кшталт подай-принеси; у кожного завдання є зав’язка, дійові особи і якийсь сюжет. Барвисті історії співака Ямото оповідають про напівміфічні події з минулого острова, а будь-який покинутий будинок може стати місцем дії для нової загадки. Останнє було запозичено у «Відьмака» – як і Геральт, Дзин може знаходити докази і йти за злочинцями по слідах.

Я не назву сюжет Ghost of Tsushima чудовим, а всі квести – такими, що запам’ятовуються. Але одне точно: я дуже ціную бажання розробників занурити гравця в цей незнайомий йому світ, і викликати інтерес до культури і персонажів.

Читайте також: Огляд The Last of Us Part II – Гра, яка розбила мені серце

Ghost of Tsushima

Висміявши все порівняння

Коли Ghost of Tsushima тільки показали світу, відразу ж почали лунати глузливі порівняння з Assassin’s Creed. Мовляв, де ми цього не бачили – це ж та сама Assassin’s Creed: Origins або Odyssey на новий лад. Заперечувати вплив культової серії від Ubisoft я не можу, проте назвати її «копією» або навіть «аналогом» у мене не повертається язик. Світом і правда розкидані ворожі табори, які можна звільняти шляхом стелса або відкритого бою, проте в усьому іншому це досить самодостатня гра. Унікальна вона? Ні, тому що, погравши мало не в усі open-world тайтли останнього часу, я не можу не впізнати численні елементи, запозичені у інших.

Ghost of Tsushima
Дороговказний вітер – це інновація, яка звільняє екран від обридлих компасів. Його можна в будь-який момент викликати жестом, провівши пальцем вгору по тач-панелі контролера.

Взявши за основу шаблон традиційної гри у відкритому світі (не можна забувати, що Sucker Punch сама на подібних тайтлах собаку з’їла), розробники взялися забезпечувати його власними інноваціями. Наприклад, було вирішено повністю вилучити внутрішньоігровий «GPS», який би вказував гравцеві, куди йти. Тут немає міні-карти або компаса, і єдиний спосіб не загубитися – це слідувати за вітром, який приблизно показує сторону, в яку треба рухатися, щоб прийти до мети. Є у Дзина і інші помічники: золоті птиці приведуть гравців до нових квестів або цікавих місць, а лисиці – до святилищ.

Це просте, але дуже витончене рішення, яке дозволяє відчути своєрідне єднання з грою і міфічними духами, що населяють Цусіму. Sucker Punch, як ніяка інша студія, знайшла застосування тач-панелі, яка на цей раз виступає не в якості однієї гігантської кнопки, як це найчастіше буває. Замість цього нам пропонують використовувати жести: свайп вгору викликає дороговказний вітер, вниз – змушує Дзина кланятися. Проведіть пальцем вліво, і головний герой зіграє мелодію на флейті (вона в будь-який момент змінює погоду); вправо – і він дістане або сховає катану.

Читайте також: Огляд SpongeBob SquarePants: Battle for Bikini Bottom Rehydrated – Ви готові, діти?

Ghost of Tsushima
Тут є, чим зайнятися. Звільнення таборів монголів, всілякі святилища, що нагадують гробниці з Tomb Raider, заховані предмети вбрання, випробування, квести і так далі зустрічаються на кожному кроці.

Світ Ghost of Tsushima не надто схожий на те, що нам традиційно малюють Ubisoft. Тут немає великих міст, набитих квестами і NPC. Немає тут і численних будівель, на які можна забиратися. Незважаючи на попередній досвід, студія позбавила на цей раз свого протагоніста можливості залазити куди завгодно. Як правило, навколишній світ дуже відкритий і порожній. Поля, бамбукові ліси і рідкісні самотні хатки, оточені квітами – ось він традиційний пейзаж.

І здавалося б, що тут цікавого? І я розумію тих, хто назве такі краєвиди нудними, хоча сам до їх числа не належу. Нудьгувати не доводилося перш за все з тієї причини, що я ніколи не тинявся по Цусімі без діла. Тут дуже багато цікавих локацій і завдань, які знаходяться так близько одне до одного, що дорога до них рідко займає більше хвилини. А система швидкого переміщення дозволяє швидко пересуватися по світу – не хвилюйтеся, це вам не Red Dead Redemption 2. Мало того, що переміщуватися можна в будь-яке відкрите місце, так і сам процес займає дивно короткий час. Я не перебільшую: багато жартують, що Ghost of Tsushima перетворює будь-який HHD в SSD, і я схильний з ними погодитися – під час гри створюється враження, що вже граєш на розхваленій PS5, де екранів завантаження нібито і зовсім не буде. Це – ще один приклад того, якими хорошими стали студії Sony в тому, що стосується оптимізації.

Ghost of Tsushima
Чим незручніше відкритий світ, тим більше він буде дратувати гравців. «Цусіма» намагається у всьому нам догодити і бути зовсім не схожою на Red Dead Redemption 2. Переміщення по карті тут стрімке, і Дзин не врізається в кожне друге дерево, що виникає перед ним.

Взагалі, відмінностей від інших ігор багато, але головне – це бойова система. Самураї боролися не так, як європейські лицарі – їх рухи були різкими, а бої часто закінчувалися в лічені секунди. Як передати подібний стиль?

В Ghost of Tsushima існує два способи боротися з суперником – самурайський і «безчесний». Другий – це скоріше стиль ніндзя, які з’являться в японській історії пізніше. Стелс і вбивства зі спини – це не те, чого навчають самураїв, але тільки так можна перемогти армію ворога. Часто нам самим дають вибирати, як боротися. Відкритий стиль складніший, але епічніший.

Ghost of Tsushima

Після першого відео геймплея я всерйоз занепокоївся, що боївка буде занадто вже примітивною – пара прийомів, і все. Я даремно хвилювався: битися тут неймовірно цікаво. Незважаючи на відносно просте управління (основна атака, сильна атака, ухилення і блокування), Ghost of Tsushima пропонує великий простір для фантазії. Тут є чотири стилі бою, які можна розвивати; кожен корисний проти конкретного ворога. Якийсь дозволяє швидко розбиратися зі щитами, якийсь – зі списами. Пригадується Jedi Academy. До того ж є спеціальні вміння, які можна придбати тільки пройшовши конкретний квест, і всілякі «гаджети» на кшталт кинджалів кунай – їх можна використовувати в якості сюрікена, димових бомб і так далі.

Ghost of Tsushima
Найчастіше суперники не становлять загрози для Дзина, який як справжній джедай перетворює цілу юрбу супостатів в салат. А ось коли приходить пора для дуелей з більш сильними суперниками, складність різко зростає: тут потрібно вміло парирувати удари і шукати моменти, коли суперник виявиться відкритим. Складність не дуже добре збалансована.

У Дзина також є луки, які дозволяють боротися на відстані. З таким арсеналом кожен бій перетворюється у витончений танець смерті. Тактику можна міняти на ходу в залежності від ситуації. Умілий блок відкриває суперника для контратаки, а деякі атаки просто неможливо блокувати. Бойова система дуже динамічна, швидка і навіть витончена – на її тлі сучасна Assassin’s Creed здається повільною і неповороткою. Відсутність РПГ-рівнів у суперників теж мене порадувала – така градація ні до чого в подібних відкритих світах.

Все добре, але не обійшлося і без «але». Справа в тому, що Ghost of Tsushima здалася мені навіть занадто легкою. Це дивно, адже сам я не люблю постійно вмирати, однак тут я був змушений досить швидко вибрати найскладніший режим. Навіть так особливо хвилюватися мені не доводилося, і тільки дуелі з босами змушували лаятися – вони якраз напрочуд складні. Грі потрібен патч, який додасть більш високу складність для тих, хто не шукає легких шляхів. Також мені здалося, що управління, в цілому дуже непогане, все ж могло бути кращим: коли в самому розпалі бою мені хочеться змінити метальний снаряд, зробити це швидко просто неможливо, і я мимоволі зависаю посеред бою.

Ghost of Tsushima
Кастомізації приділено чимало уваги. У міру прогресу можна знаходити нові обладунки та шати, які поліпшуються за рахунок різних ресурсів. Можна їх і перефарбувати – для цього треба збирати квіти і шукати спеціальних торговців фарбою. По всьому світу заховані різні головні убори, пов’язки і маски.

У той час як у мене знайшлося безліч хвалебних слів, я не буду заперечувати той факт, що інновації розробників торкнулися тільки деяких аспектів того, що все-таки слід називати більш-менш традиційною грою з відкритим світом. На карті все також красуються вабливі знаки питання, а світ все так само виступає дуже гарним фоном для невеликих історій. Ворожі табори і стелс-система нагадують самі знаєте, що, і багато елементів «Цусіми» де ми вже тільки не бачили. Я не сперечаюся з тим, що незаяложений сеттінг не скасовує факт безлічі запозичень у інших, але все ж вважаю, що багато у Sucker Punch вийшло краще, ніж у інших.

Читайте також: Огляд Concrete Genie («Міські духи») – Графіті врятує цей світ

Технічний прогрес

Не так давно я нахвалював The Last of Us Part II за видатну лицьову анімацію і до дрібниць опрацьовані локації. Ці сильні сторони творіння Naughty Dog не передавались сюди – навіть inFamous: Second Son здалася мені більш виразною в тому, що стосується анімацій. Втім, цьому є пояснення: по-перше, перед нами відкритий світ з сотнями NPC, а по-друге, японцям того часу взагалі не були властиві емоційні сплески. Дзин – стриманий самурай, який не підвищує голос і не влаштовує істерик. Точно так жінки-воїтельки або монахи-воїни (сохей) поводяться стримано. Втім, є й винятки на кшталт Кендзі, комічного продавця саке, який одночасно і допомагає, і шкодить протагоністу.

Ghost of Tsushima
Той самий режим Куросави.

В усьому іншому перед нами дійсно видатна гра в технічному плані. Назвати її красивою – нічого не сказати. Напевно, я витратив як мінімум годину свого часу тільки на фоторежим, який дозволяє як завгодно маніпулювати світом і створювати маленькі шедеври. Гра виглядає дивовижно; заходи сонця, що ріжуть очі, уквітчані поля і акуратні містечка так і просяться на скріншот. Трейлери просто не передають всієї цієї краси, я був приємно здивований, коли побачив «Цусіму» у ділі.

Ну а про оптимізацію я вже говорив: не дивлячись на масштаби, завантаження тут практично моментальні. Як це вдалося розробникам, я не уявляю. Так, втім, бувають  ледве помітні дрібні пригальмовування на базовій PS4, проте я їх помічав тільки на самому початку, потім вони начебто зникли. Великі (за мірками гри) міста теж змушують консоль напружитися, а коли весь екран набивається ворогами, кадрова частота може трішки знизитися. Але нічого істотного, особливо коли ми говоримо про одну з найкрасивіших ігор цього покоління.

Ghost of Tsushima
З привітом Ларі Крофт.

Не меншу увагу було приділено звуку. Ghost of Tsushima не прагне бути гучною або агресивною, і її звуковим фоном виступає спів птахів і шум вітру. Саундтрек традиційно японський: музику написали кінокомпозитори Ілан Ешкері (вже працював, до речі, над фільмом «47 ронін») і Сігеру Умебаясі, і вона вийшла у них максимально традиційною. Тут немає  мотивів, які запам’ятовуються, зате чудово виходить створювати настрій.

Важливо відзначити, що у грі немає ніяких мікротранзакцій, лутбоксів, «прискорювачів прогресу» і іншої єресі. Гра повністю перекладена російською мовою, хоча в будь-який момент можна переключитися на англійську або японську в налаштуваннях.

Вердикт

Ghost of Tsushima – це багато в чому традиційна гра з відкритим світом, однак те, чим вона виділяється на тлі інших, дозволяє їй не здаватися просто ще одним представником заяложеного жанру. Її піднесений, мало не поетичний настрій, чудова графіка і прихильність до історичної достовірності здатні викликати захват навіть у людини, яка присягалася більше ні у що подібне не грати.

Огляд Ghost of Tsushima - Жорстокість і поезія самурайської Японії

REVIEW OVERVIEW

Презентація (оформлення, стиль, швидкість і зручність UI)
10
Звук (робота оригінальних акторів, музика, звукорежисура)
10
Графіка (як виглядає гра в контексті платформи)
10
Оптимізація [базова PS4] (плавність роботи, баги, вильоти)
9
Наратив (сюжет, діалоги, історія)
9
Відповідність ціннику (співвідношення кількості контенту з офіційною ціною)
10
Виправданість очікувань
10
Ghost of Tsushima - це багато в чому традиційна гра з відкритим світом, однак те, чим вона виділяється на тлі інших, дозволяє їй не здаватися просто ще одним представником заяложеного жанру. Її піднесений, мало не поетичний настрій, чудова графіка і прихильність до історичної достовірності здатні викликати захват навіть у людини, яка присягалася більше ні у що подібне не грати.

LEAVE A REPLY

enter your comment
your name

 

Огляд GameSir F4 Falcon: мобільний геймпад для PUBG. Додай тактильності сенсору!

Так, під геймпадом я маю на увазі невеликий пластиковий тримач для смартфона, з усього...

Огляд Realme 7: смартфон з найкращим співвідношенням “ціна-якість”?

Потрібен якісний, але недорогий смартфон? Realme 7 пропонує безліч цікавих функцій, таких як РК-дисплей...

Репортаж з презентації FSP. Лідер ринку БЖ – (знову) в Україні!

Вже який матеріал я починаю з фрази "Корововірус - корововірусом, але працювати треба"? Не...

Огляд OPPO Reno4 Pro: стильний дизайн, чудовий дисплей та швидка зарядка

Невже смартфон у середньому ціновому діапазоні може мати і чудовий дизайн, і дисплей с...

Огляд Kingston A400 480 ГБ. Ваш наступний M.2 SSD?

Питання в заголовку поставлене руба не просто так, і поставлене воно відразу ось з...
00:10:42

Відео: Огляд Xiaomi Mi 10T Pro – Камера на 108 Мп та потужний процесор

Всім привіт! В мене сьогодні просто нереально крута новинка. Мені її вдалось вирвати спеціально...

10 найкращих вологозахищених і при цьому привабливих смартфонів

При виборі вологозахищеного смартфона ще пару років тому, швидше за все, вам довелося б...

Огляд ASUS ZenBook Flip S (UX371EA) – топовий трансформер

З лінійкою портативних трансформерів ZenBook Flip я вперше познайомився десь три роки тому. Це...