Huawei MateBook X Pro 2020
Ігри Огляди ігор Огляд Marvel's Avengers - «Месники» на захисті капіталізму

Огляд Marvel’s Avengers – «Месники» на захисті капіталізму

-

Відеоігри – начебто штуки прості, зрозумілі, проте час від часу той чи інший реліз ставить у безвихідь навіть досвідчених геймерів. Скільки не виходить трейлерів і промо-матеріалів, ми просто не знаємо, що і думати про новинку. Так було в 2019 році, коли Death Stranding довгий час залишалася загадкою. Ситуація повторилася в 2020 з виходом Marvel’s Avengers – гри про «Месників», про яку було складно скласти думку навіть після бети. Що це – сюжетна гра в дусі «Людини-павука», мережева Action / RPG на кшталт Anthem або більш вражаючий родич Marvel Ultimate Alliance 3: The Black Order? Спробуємо розібратися.

Про долю Marvel’s Avengers я почав турбуватися після прем’єри того самого трейлера. Дивні особи персонажів, майже схожі на акторів з кінофільмів, ефектна, але якась одноманітна боївка і інші неприємні дрібниці тоді змусили багатьох засумніватися в успішності проекту Square Enix. З того моменту пройшло чимало часу, і творіння студії Crystal Dynamics помітно покращало. Чим ближче підбиралася до нас дата релізу, тим більш оптимістично я себе почував. У розробників (яких я дуже поважаю) було більш ніж достатньо часу на те, щоб зробити проект, гідний такої гучної вивіски.

Огляд Marvel's Avengers - «Месники» на захисті капіталізму

На жаль, фінальний результат залишає бажати кращого. Фанати, не приймайте мою думку близько до серця: я не прихильник ані коміксів, ані кінофільмів, ані жанру, в якому працювала Crystal Dynamics. Втім, в цьому і вся суть: догодити шанувальникам першоджерела помітно легше, а ось захопити людину нейтральну – зовсім інше. З цієї ж причини я, в минулому завзятий любитель «Зоряних воєн», вибив платиновий приз в обох Star Wars: Battlefront. Якби IP була мені чужа, я б обійшов шутер стороною – так і тут. Я впевнений, що мільйон людей в ​​усьому світі просто радіє, що нарешті вийшов ААА-тайтл, який дозволяє відчути себе Халком, Залізною людиною, Чорною вдовою і іншими легендарними героями. Я їх розумію, і я радий за них. Але, повторюся, я – не з них. Мені було цікаво, але красивою картинкою або ностальгічними костюмами мою симпатію не привернути.

Читайте також: Огляд «Людини-Павука» на PS4 – Перший блокбастер відеоігрового всесвіту Marvel

В якомусь сенсі я навіть співчуваю Crystal Dynamics. Студії доручили працювати з однією з найбільш впізнаваних франшиз у світі (хтось скаже, що вона вже переплюнула «Зоряні війни» за популярністю), причому завдання перед нею стояло незавидне: догодити потрібно було і фанатам, і інвесторам. На відміну від «Людини-павука», де хлопці з Insomniac Games могли повністю зосередитися на одному персонажі, в Marvel’s Avengers пропрацювати потрібно було як мінімум шість персонажів, зробивши так, щоб ніхто не був скривджений. Цікаво грати повинно бути як за Халка, так і за Тора, при тому що це абсолютно різні герої з абсолютно різним набором умінь. Кожного потрібно збалансувати так, щоб ніхто не здавався занадто сильним, а ігрові локації потрібно було адаптувати для будь-якого стилю гри. Повторюся: величезне завдання. Зараз приблизно тим же займається Rocksteady Studios, яка випустить у 2022 році свою Suicide Squad: Kill the Justice League.

Marvel’s Avengers

Я не знаю, хто наполіг саме на такому форматі, але в результаті ми отримали справжню кашу. Я впевнений, що, як і багато сучасних блокбастерів, Marvel’s Avengers зародилася не в умах талановитих розробників-візіонерів, а була вирощена в корпоративній пробірці. Все її майбутнє було розплановано на комітетах ще задовго до того, як художники почали працювати над першими концепт-артами. І це відчувається. Коли в студії Insomniac Games зізнавалися у своїй любові до «Людині-павука», їм хотілося вірити. Але тут…

Ваш улюблений супергерой – Міс Марвел (не плутати з Капітаном Марвел)

Перш за все я хотів би поговорити про найцікавіше – історію. Добре поданий сюжет здатний не тільки закохати гравців у персонажів (свого часу чудова Batman: Arkham Asylum змусила мене всерйоз захопитися всесвітом DC), але й додати геймплею контексту.

Але як розповісти історію у грі, яка намагається приділити однакову увагу відразу кільком персонажам? Відповідь: створити нового, який би багато в чому був схожий на самого гравця. Ну, не «нового»: Камала Хан, яка і стала де-факто протагоністом Marvel’s Avengers, дебютувала в коміксах ще у 2013 році, ставши при цьому першим мусульманським персонажем всесвіту Marvel.

Marvel's Avengers
Зав’язка досить банальна: «Месники» програли, людство їх розлюбило, а новий ворог намагається їх добити. Не обійшлося і без фальшивої смерті – улюбленого сюжетного прийому коміксів. Втім, лаятися я теж не хочу: не будь тут так багато непотрібних відволікань, сюжет можна було б навіть похвалити за прекрасне розуміння персонажів і знання лора.

Про Хан я трохи розповідав ще у своєму звіті про закриту бету. Я прекрасно розумію, чому Crystal Dynamics зробила її головною особою свого дітища. Камала захоплюється коміксами, фанатіє від супергероїв і мріє познайомитися з Тоні Старком. Її історія – зовсім класичне становлення героя, яке ми сотні разів бачили в кіно та літературі. Ми спостерігаємо за тим, як вона зі звичайного фанфікера перетворюється на повноцінного члена «Месників» – не без нашої допомоги, звичайно. Вона напевно сподобається зовсім молодим геймерам, а ось тридцятирічним любителям коміксів ближче буде все ж Халк або Тоні Старк.

Marvel’s Avengers
Лиходіїв у грі мало – забудьте про крутий ансамбль ворогів із серії Arkham. У «Месниках» більшу частину часу ми будемо битися з роботами. Мабуть, щоб те, що відбувається на екрані, здавалося якомога більш гуманним.

Перші години Avengers хороші з точки зору наративу: гра практично не відволікається на інших дійових осіб і зосереджується на історії Камали. Як тільки починає здаватися, що може статися, й правда, цікава історія, нас перекидають на іншого героя і закидають непотрібною інформацією про АІМ (погані хлопці), апгрейди, лутбокси і інші дрібниці. Не чекайте моментів, які будуть брати за душу – як би розробники не намагалися, приховати жадібну і прагматичну натуру свого творіння у них не вийшло. Не дуже-то вони і старалися.

Читайте також: Огляд Marvel Ultimate Alliance 3: The Black Order – Збери своїх «Месників»

Marvel’s Avengers
«Месники» не надто схожі на самих себе з кінофільмів, зате актори нерідко намагаються копіювати своїх голлівудських колег. Особливо Нолан Норт, який відверто імітує Роберта Дауні мол.

Я не можу сказати, що став фанатом Камали, але проблема не в ній, а в структурі: «Людині-павуку» вдавалося те, з чим не впоралися тут – знайти ритм, баланс між історією і додатковими завданнями. Тут же повна наративна аритмія: після красивого вступу гра розбивається на міні-місії, бойові завдання і інший дріб’язок, який видає справжню сутність проекту: сервіс-модель.

Рутина

Я думаю, всі ми розуміли, що головне в грі про «Месників» – це вдала боївка. Це те, що виділяло творіння Rocksteady Studios, Insomniac Games і навіть Sucker Punch Productions, чию «Погану репутацію» теж забувати не можна.

«Месники» – це Action / RPG, не схожа ні на одну з вищезгаданих ігор. Після кожного удару на екрані з’являються цифри втрати, у всіх ворогів є рівні, і у кожного героя є спеціальні атаки, які перезавантажуються після кожного використання. Все це ми бачили багато разів в подібних сервісних іграх, нічого нового. Правда, доречність подібної системи тут сумнівна, оскільки вона сильно б’є по відчуттям всесильністі, які чекаєш від подібного тайтла. Я прекрасно пам’ятаю, наскільки потужним був головний протагоніст Prototype, але тут такого відчуття немає.

Marvel’s Avengers
Одноманітність – всюди. Одноманітні місії, одноманітні вороги, одноманітні скриньки з одноманітним лутом… схоже, головна робота велася над сотнею скінів.

Бойову систему не хочеться ані лаяти, ані хвалити. Управляти Халком і мутузити ворогів дуже приємно – до речі, багато в чому завдяки вібровіддачі контролера; мені навіть складно пригадати останній раз, коли вона так сильно впливала на відчуття від боївки. Звикати до нових героїв легко: управління інтуїтивне, туторіали зрозумілі. Проблема зовсім не в цьому – проблема в самих місіях.

Marvel's Avengers
Бої красиві й ефектні, але велика кількість ворогів змушує забути про якусь тактику. Ну а коли Тору раз у раз потрібно бігти шукати лікувалки, починаєш серйозно сумніватися в тому, що дійсно граєш за бога.

Головна біда Marvel’s Avengers полягає в одноманітності. Одна з перших місій на самому початку, коли Халк і Камала відправляються на пошуки бункера ЩИТа, пропонує нам стояти в одній точці і відбиватися від хвиль ворогів. Ну вже ні, мені цього неподобства вистачало ще в Just Cause 4! Це абсолютно бездумний, лінивий і нецікавий дизайн, який відразу відбиває всіляке бажання вирушати на якісь там місії. І так проходять, здебільшого, всі битви: ми вибираємо свого героя, опиняємося на новій локації і боремося з ворогами різних рівнів і розмірів до тих пір, поки вони не закінчаться.

Клієнт платить двічі

Якби я був розробником відеоігор, я б дуже не хотів почути порівняння з Anthem на адресу мого творіння. Проте, саме про катастрофічне фіаско BioWare я подумав в першу чергу. Створюється відчуття, що про монетизацію розробники думали мало не більше, ніж про те, як би зробити гру цікавішою. Marvel’s Avengers – це слабо завуальована спроба створити платформу, яка залишиться актуальною протягом багатьох років, як це вдалося Destiny. Головне – підсадити гравців на ігровий цикл, який буде повторюватися знову і знову. Більше костюмів, більше DLC і нових персонажів. Більше грошей, які можна викачувати протягом багатьох років. Не треба робити хорошу гру, коли можна розробити успішну фінансову модель. Так ми і отримали новинку, де Халк і Залізна людина присвячують весь свій вільний час пошуку і копанню в лутбоксах.

Не важливо що там в історії, не має значення. Головне – ваш рівень, тому що Халк слабкого рівня – це ніщо в порівнянні навіть з рядовим роботом. Щоб піднімати рівень, потрібно шукати скриньки, знаходити апгрейди, прокачувати їх, і так далі. Завжди можна купити костюм-другий у віртуальному магазині – за справжню валюту, зрозуміло.

Читайте також: Огляд Ghost of Tsushima – Жорстокість і поезія самурайської Японії

Поспішили

Наостанок – про технічний аспект. Marvel’s Avengers виглядає приємно. Персонажі добре анімовані і детально промальовані. Бої виглядають ефектно і яскраво. Все стандартно для 2020 року.

На жаль, на момент свого виходу гра просто не була готова. Тут є маса багів і проблем з оптимізацією на всіх платформах. Коли на екрані багато елементів (а це трапляється часто), кадрова частота починає зменшуватися, що, погодьтеся, неприємно. На PS4 також багато проблем з розсинхронізацією відео і звуку. Коли вмикаєш мережевий режим, гальмування і вильоти стають повсюдні. UI теж особливо не похвалиш: інтерфейс перевантажений і неінтуітівний.

Marvel’s Avengers

Marvel’s Avengers не може похвалитися відмінним саундтреком, а ось актори роботу виконали непогану, тим більше, що імена задіяні неслабкі – чого тільки вартий тріумвірат з Нолана Норта, Троя Бейкера і Лори Бейлі.

Гра перекладена російською мовою, але якість перекладу традиційно середня. Місцями те, що вказано в субтитрах мало сходиться з тим, що говорять персонажі. Це, правда, дрібниця – особливо чіплятися тут ні до чого.

Вердикт

Marvel’s Avengers знайде свою аудиторію. В цьому я не сумніваюся. Як і в тому, що вона принесе своєму видавцеві прибуток. Це цинічна гра, яка в останню чергу може претендувати на статус твору мистецтва, зате у неї є гучна назва, впізнавані елементи поп-культури і пророблена монетизація. Вона функціонує і приємно виглядає, але захоплюватися тут нічим.

REVIEW OVERVIEW

Презентація (оформлення, стиль, швидкість і зручність UI)
7
Звук (робота оригінальних акторів, музика, звукорежисура)
8
Графіка (як виглядає гра в контексті платформи)
8
Оптимізація [базова PS4] (плавність роботи, баги, вильоти)
7
Наратив (сюжет, діалоги, історія)
6
Відповідність ціннику (співвідношення кількості контенту з офіційною ціною)
7
Виправданість очікувань
5
Marvel's Avengers знайде свою аудиторію. В цьому я не сумніваюся. Як і в тому, що вона принесе своєму видавцеві прибуток. Це цинічна гра, яка в останню чергу може претендувати на статус твору мистецтва, зате у неї є гучна назва, впізнавані елементи поп-культури і пророблена монетизація. Вона функціонує і приємно виглядає, але захоплюватися тут нічим.

LEAVE A REPLY

enter your comment
your name

 

Шерлок-супермен і його сестра-феміністка. Огляд фільму «Енола Холмс»

Важко, напевно, бути Шерлоком Холмсом. Ти все життя будуєш свою репутацію і працюєш над...
>>>

Огляд Lenovo Ideapad 3i (15IML05) – недорогий ноутбук для дому та офісу

Twitter, Facebook, Google, Microsoft, Amazon - кожна з компаній славиться унікальною корпоративною культурою, яка...
>>>

Windows-застосунки #20 – Awesome Tube

Сьогодні в рубриці про застосунки для Windows ми будемо знайомитися з Awesome Tube -...
>>>

Windows-застосунки #19 – Trello

В рамках рубрики про цікаві застосунки для Windows, сьогодні будемо говорити про Trello -...
>>>

10 корисних програм для студентів та школярів

Літні канікули закінчилися, і, незважаючи на коронавірус, діти вирушили в школу, а підлітки в...
>>>

Перший погляд на Samsung Galaxy S20 Fan Edition. Стильно, модно, молодіжно!

Минулого разу, коли ваш покірний наносив візит в офіс Samsung, йому на зйомку надали...
>>>

Огляд Samsung Galaxy Z Fold2: Вже точно не концепт!

Сьогодні у мене на тестуванні нещодавно представлений Samsung Galaxy Z Fold2 - смартфон (або...
>>>

Windows-застосунки #18 – Pic Collage

Продовжуємо нашу рубрику про цікаві застосунки для Windows. Минулого разу ми розповідали про крутий...
>>>