ASUS ROG Phone 5 Review
ІгриОгляди ігорОгляд Marvel's Avengers - «Месники» на захисті капіталізму

Огляд Marvel’s Avengers – «Месники» на захисті капіталізму

-

Відеоігри – начебто штуки прості, зрозумілі, проте час від часу той чи інший реліз ставить у безвихідь навіть досвідчених геймерів. Скільки не виходить трейлерів і промо-матеріалів, ми просто не знаємо, що і думати про новинку. Так було в 2019 році, коли Death Stranding довгий час залишалася загадкою. Ситуація повторилася в 2020 з виходом Marvel’s Avengers – гри про «Месників», про яку було складно скласти думку навіть після бети. Що це – сюжетна гра в дусі «Людини-павука», мережева Action / RPG на кшталт Anthem або більш вражаючий родич Marvel Ultimate Alliance 3: The Black Order? Спробуємо розібратися.

Про долю Marvel’s Avengers я почав турбуватися після прем’єри того самого трейлера. Дивні особи персонажів, майже схожі на акторів з кінофільмів, ефектна, але якась одноманітна боївка і інші неприємні дрібниці тоді змусили багатьох засумніватися в успішності проекту Square Enix. З того моменту пройшло чимало часу, і творіння студії Crystal Dynamics помітно покращало. Чим ближче підбиралася до нас дата релізу, тим більш оптимістично я себе почував. У розробників (яких я дуже поважаю) було більш ніж достатньо часу на те, щоб зробити проект, гідний такої гучної вивіски.

На жаль, фінальний результат залишає бажати кращого. Фанати, не приймайте мою думку близько до серця: я не прихильник ані коміксів, ані кінофільмів, ані жанру, в якому працювала Crystal Dynamics. Втім, в цьому і вся суть: догодити шанувальникам першоджерела помітно легше, а ось захопити людину нейтральну – зовсім інше. З цієї ж причини я, в минулому завзятий любитель «Зоряних воєн», вибив платиновий приз в обох Star Wars: Battlefront. Якби IP була мені чужа, я б обійшов шутер стороною – так і тут. Я впевнений, що мільйон людей в ​​усьому світі просто радіє, що нарешті вийшов ААА-тайтл, який дозволяє відчути себе Халком, Залізною людиною, Чорною вдовою і іншими легендарними героями. Я їх розумію, і я радий за них. Але, повторюся, я – не з них. Мені було цікаво, але красивою картинкою або ностальгічними костюмами мою симпатію не привернути.

Читайте також: Огляд «Людини-Павука» на PS4 – Перший блокбастер відеоігрового всесвіту Marvel

В якомусь сенсі я навіть співчуваю Crystal Dynamics. Студії доручили працювати з однією з найбільш впізнаваних франшиз у світі (хтось скаже, що вона вже переплюнула «Зоряні війни» за популярністю), причому завдання перед нею стояло незавидне: догодити потрібно було і фанатам, і інвесторам. На відміну від «Людини-павука», де хлопці з Insomniac Games могли повністю зосередитися на одному персонажі, в Marvel’s Avengers пропрацювати потрібно було як мінімум шість персонажів, зробивши так, щоб ніхто не був скривджений. Цікаво грати повинно бути як за Халка, так і за Тора, при тому що це абсолютно різні герої з абсолютно різним набором умінь. Кожного потрібно збалансувати так, щоб ніхто не здавався занадто сильним, а ігрові локації потрібно було адаптувати для будь-якого стилю гри. Повторюся: величезне завдання. Зараз приблизно тим же займається Rocksteady Studios, яка випустить у 2022 році свою Suicide Squad: Kill the Justice League.

Marvel’s Avengers

Я не знаю, хто наполіг саме на такому форматі, але в результаті ми отримали справжню кашу. Я впевнений, що, як і багато сучасних блокбастерів, Marvel’s Avengers зародилася не в умах талановитих розробників-візіонерів, а була вирощена в корпоративній пробірці. Все її майбутнє було розплановано на комітетах ще задовго до того, як художники почали працювати над першими концепт-артами. І це відчувається. Коли в студії Insomniac Games зізнавалися у своїй любові до «Людині-павука», їм хотілося вірити. Але тут…

Ваш улюблений супергерой – Міс Марвел (не плутати з Капітаном Марвел)

Перш за все я хотів би поговорити про найцікавіше – історію. Добре поданий сюжет здатний не тільки закохати гравців у персонажів (свого часу чудова Batman: Arkham Asylum змусила мене всерйоз захопитися всесвітом DC), але й додати геймплею контексту.

Але як розповісти історію у грі, яка намагається приділити однакову увагу відразу кільком персонажам? Відповідь: створити нового, який би багато в чому був схожий на самого гравця. Ну, не «нового»: Камала Хан, яка і стала де-факто протагоністом Marvel’s Avengers, дебютувала в коміксах ще у 2013 році, ставши при цьому першим мусульманським персонажем всесвіту Marvel.

Marvel's Avengers
Зав’язка досить банальна: «Месники» програли, людство їх розлюбило, а новий ворог намагається їх добити. Не обійшлося і без фальшивої смерті – улюбленого сюжетного прийому коміксів. Втім, лаятися я теж не хочу: не будь тут так багато непотрібних відволікань, сюжет можна було б навіть похвалити за прекрасне розуміння персонажів і знання лора.

Про Хан я трохи розповідав ще у своєму звіті про закриту бету. Я прекрасно розумію, чому Crystal Dynamics зробила її головною особою свого дітища. Камала захоплюється коміксами, фанатіє від супергероїв і мріє познайомитися з Тоні Старком. Її історія – зовсім класичне становлення героя, яке ми сотні разів бачили в кіно та літературі. Ми спостерігаємо за тим, як вона зі звичайного фанфікера перетворюється на повноцінного члена «Месників» – не без нашої допомоги, звичайно. Вона напевно сподобається зовсім молодим геймерам, а ось тридцятирічним любителям коміксів ближче буде все ж Халк або Тоні Старк.

Marvel’s Avengers
Лиходіїв у грі мало – забудьте про крутий ансамбль ворогів із серії Arkham. У «Месниках» більшу частину часу ми будемо битися з роботами. Мабуть, щоб те, що відбувається на екрані, здавалося якомога більш гуманним.

Перші години Avengers хороші з точки зору наративу: гра практично не відволікається на інших дійових осіб і зосереджується на історії Камали. Як тільки починає здаватися, що може статися, й правда, цікава історія, нас перекидають на іншого героя і закидають непотрібною інформацією про АІМ (погані хлопці), апгрейди, лутбокси і інші дрібниці. Не чекайте моментів, які будуть брати за душу – як би розробники не намагалися, приховати жадібну і прагматичну натуру свого творіння у них не вийшло. Не дуже-то вони і старалися.

Читайте також: Огляд Marvel Ultimate Alliance 3: The Black Order – Збери своїх «Месників»

Marvel’s Avengers
«Месники» не надто схожі на самих себе з кінофільмів, зате актори нерідко намагаються копіювати своїх голлівудських колег. Особливо Нолан Норт, який відверто імітує Роберта Дауні мол.

Я не можу сказати, що став фанатом Камали, але проблема не в ній, а в структурі: «Людині-павуку» вдавалося те, з чим не впоралися тут – знайти ритм, баланс між історією і додатковими завданнями. Тут же повна наративна аритмія: після красивого вступу гра розбивається на міні-місії, бойові завдання і інший дріб’язок, який видає справжню сутність проекту: сервіс-модель.

Рутина

Я думаю, всі ми розуміли, що головне в грі про «Месників» – це вдала боївка. Це те, що виділяло творіння Rocksteady Studios, Insomniac Games і навіть Sucker Punch Productions, чию «Погану репутацію» теж забувати не можна.

«Месники» – це Action / RPG, не схожа ні на одну з вищезгаданих ігор. Після кожного удару на екрані з’являються цифри втрати, у всіх ворогів є рівні, і у кожного героя є спеціальні атаки, які перезавантажуються після кожного використання. Все це ми бачили багато разів в подібних сервісних іграх, нічого нового. Правда, доречність подібної системи тут сумнівна, оскільки вона сильно б’є по відчуттям всесильністі, які чекаєш від подібного тайтла. Я прекрасно пам’ятаю, наскільки потужним був головний протагоніст Prototype, але тут такого відчуття немає.

Marvel’s Avengers
Одноманітність – всюди. Одноманітні місії, одноманітні вороги, одноманітні скриньки з одноманітним лутом… схоже, головна робота велася над сотнею скінів.

Бойову систему не хочеться ані лаяти, ані хвалити. Управляти Халком і мутузити ворогів дуже приємно – до речі, багато в чому завдяки вібровіддачі контролера; мені навіть складно пригадати останній раз, коли вона так сильно впливала на відчуття від боївки. Звикати до нових героїв легко: управління інтуїтивне, туторіали зрозумілі. Проблема зовсім не в цьому – проблема в самих місіях.

Marvel's Avengers
Бої красиві й ефектні, але велика кількість ворогів змушує забути про якусь тактику. Ну а коли Тору раз у раз потрібно бігти шукати лікувалки, починаєш серйозно сумніватися в тому, що дійсно граєш за бога.

Головна біда Marvel’s Avengers полягає в одноманітності. Одна з перших місій на самому початку, коли Халк і Камала відправляються на пошуки бункера ЩИТа, пропонує нам стояти в одній точці і відбиватися від хвиль ворогів. Ну вже ні, мені цього неподобства вистачало ще в Just Cause 4! Це абсолютно бездумний, лінивий і нецікавий дизайн, який відразу відбиває всіляке бажання вирушати на якісь там місії. І так проходять, здебільшого, всі битви: ми вибираємо свого героя, опиняємося на новій локації і боремося з ворогами різних рівнів і розмірів до тих пір, поки вони не закінчаться.

Клієнт платить двічі

Якби я був розробником відеоігор, я б дуже не хотів почути порівняння з Anthem на адресу мого творіння. Проте, саме про катастрофічне фіаско BioWare я подумав в першу чергу. Створюється відчуття, що про монетизацію розробники думали мало не більше, ніж про те, як би зробити гру цікавішою. Marvel’s Avengers – це слабо завуальована спроба створити платформу, яка залишиться актуальною протягом багатьох років, як це вдалося Destiny. Головне – підсадити гравців на ігровий цикл, який буде повторюватися знову і знову. Більше костюмів, більше DLC і нових персонажів. Більше грошей, які можна викачувати протягом багатьох років. Не треба робити хорошу гру, коли можна розробити успішну фінансову модель. Так ми і отримали новинку, де Халк і Залізна людина присвячують весь свій вільний час пошуку і копанню в лутбоксах.

Не важливо що там в історії, не має значення. Головне – ваш рівень, тому що Халк слабкого рівня – це ніщо в порівнянні навіть з рядовим роботом. Щоб піднімати рівень, потрібно шукати скриньки, знаходити апгрейди, прокачувати їх, і так далі. Завжди можна купити костюм-другий у віртуальному магазині – за справжню валюту, зрозуміло.

Читайте також: Огляд Ghost of Tsushima – Жорстокість і поезія самурайської Японії

Поспішили

Наостанок – про технічний аспект. Marvel’s Avengers виглядає приємно. Персонажі добре анімовані і детально промальовані. Бої виглядають ефектно і яскраво. Все стандартно для 2020 року.

На жаль, на момент свого виходу гра просто не була готова. Тут є маса багів і проблем з оптимізацією на всіх платформах. Коли на екрані багато елементів (а це трапляється часто), кадрова частота починає зменшуватися, що, погодьтеся, неприємно. На PS4 також багато проблем з розсинхронізацією відео і звуку. Коли вмикаєш мережевий режим, гальмування і вильоти стають повсюдні. UI теж особливо не похвалиш: інтерфейс перевантажений і неінтуітівний.

Marvel’s Avengers

Marvel’s Avengers не може похвалитися відмінним саундтреком, а ось актори роботу виконали непогану, тим більше, що імена задіяні неслабкі – чого тільки вартий тріумвірат з Нолана Норта, Троя Бейкера і Лори Бейлі.

Гра перекладена російською мовою, але якість перекладу традиційно середня. Місцями те, що вказано в субтитрах мало сходиться з тим, що говорять персонажі. Це, правда, дрібниця – особливо чіплятися тут ні до чого.

Вердикт

Marvel’s Avengers знайде свою аудиторію. В цьому я не сумніваюся. Як і в тому, що вона принесе своєму видавцеві прибуток. Це цинічна гра, яка в останню чергу може претендувати на статус твору мистецтва, зате у неї є гучна назва, впізнавані елементи поп-культури і пророблена монетизація. Вона функціонує і приємно виглядає, але захоплюватися тут нічим.

REVIEW OVERVIEW

Презентація (оформлення, стиль, швидкість і зручність UI)
7
Звук (робота оригінальних акторів, музика, звукорежисура)
8
Графіка (як виглядає гра в контексті платформи)
8
Оптимізація [базова PS4] (плавність роботи, баги, вильоти)
7
Наратив (сюжет, діалоги, історія)
6
Відповідність ціннику (співвідношення кількості контенту з офіційною ціною)
7
Виправданість очікувань
5
Marvel's Avengers знайде свою аудиторію. В цьому я не сумніваюся. Як і в тому, що вона принесе своєму видавцеві прибуток. Це цинічна гра, яка в останню чергу може претендувати на статус твору мистецтва, зате у неї є гучна назва, впізнавані елементи поп-культури і пророблена монетизація. Вона функціонує і приємно виглядає, але захоплюватися тут нічим.
0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі