Комета 3I/ATLAS, яка прилетіла до нас із-за меж Сонячної системи, постійно змінюється, проходячи крізь наш “космічний регіон”. Це природно, адже вона вперше, можливо, за мільйони чи мільярди років наблизилася до енергії, що випромінюється зіркою. Вчені уважно спостерігають за цими змінами – як для перевірки чинних уявлень про комети, так і для порівняння 3I/ATLAS з попередніми міжзоряними об’єктами та звичайними кометами Сонячної системи.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Нове дослідження європейських науковців описує, як зміни у співвідношенні певних елементів у комі 3I/ATLAS узгоджуються з сучасними моделями геології комет. Йдеться про співвідношення нікелю до заліза (Ni/Fe). Протягом останніх двадцяти років цей показник вимірювали у двадцяти “внутрішніх” кометах, а також у міжзоряній кометі 2I/Borisov. Присутність цих металів у комі тривалий час залишалася загадкою, адже зазвичай температура поверхні комет занизька для сублімації силікатів чи сульфідів, які містять нікель і залізо.
У 2I/Borisov співвідношення Ni/Fe виявилося таким самим, як у комет нашої системи, і водночас приблизно в десять разів вищим, ніж у Сонця. Це наштовхнуло на думку, що процес утворення комет має спільні механізми, незалежно від складу зорі, навколо якої вони сформувалися. Однак 3I/ATLAS, як і в багатьох інших аспектах, виявилася зовсім іншою. Дослідники спостерігали її за допомогою Дуже Великого Телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії в Чилі, коли комета рухалася на відстані від 3,14 до 2,14 астрономічної одиниці від Сонця.
Вони зафіксували, що спектральна лінія поглинання нікелю, отримана інструментом UVES, спостерігалася постійно, тоді як залізо почало виявлятися лише після того, як 3I/ATLAS наблизилася до 2,64 а.о. Така різниця призвела до надзвичайно високого й мінливого коефіцієнта Ni/Fe – значно більшого, ніж той, що будь-коли раніше спостерігався у кометах. Це допомогло пояснити, чому в комі взагалі є нікель і залізо. Раніше дослідники висунули теорію, що метали, які вони бачили, були пов’язані з карбонільними групами та утворюють леткі металоорганічні сполуки – нікель тетракарбоніл та залізо пентакарбоніл. Обидві речовини мають низькі температури сублімації.
Нікель тетракарбоніл має нижчу температуру плавлення, ніж залізо пентакарбоніл, що й пояснює, чому лінії заліза з’явилися пізніше, коли комета стала гарячішою. Підвищення температури викликало випаровування заліза і, відповідно, різке зниження співвідношення Ni/Fe. Дослідники також зазначають, що кількість нікелю у комі точно відповідає теоретичній швидкості сублімації нікель тетракарбонілу.
Крім того, 3I/ATLAS класифікували як “комету зі зниженим вмістом дикарбона”, тобто у її комі надзвичайно мале співвідношення двоатомного вуглецю до радикала ціаногену (CN). Це свідчить про її “первісність” – такий склад вона отримала ще на етапі формування мільярди років тому й, імовірно, виникла в іншій частині протопланетного диска своєї зоряної системи.
Дані щодо цієї міжзоряної комети постійно поповнюються. Очікується, що найближчим часом з’являться нові спостереження співвідношення Ni/Fe, поки 3I/ATLAS рухається до Сонця, а незабаром вона зникне з поля зору телескопів на кілька місяців. Науковці прогнозують низку нових досліджень, присвячених цій унікальній кометі, яку людство, ймовірно, побачить лише раз у своїй історії.
Читайте також:
- Таємничий об’єкт 3I/ATLAS: комета чи іншопланетяни?
- NASA завершує тестування лазерного зв’язку у космосі: технологія перевершила очікування