Чи траплялося вам запізнюватися через неправильно прочитаний час? Подібні помилки трапляються й у геології: іноді «годинники», якими користуються вчені для датування подій, можуть дати неточні показники. Розгадати 4,5-мільярдну історію нашої планети через гірські породи – надзвичайно складне завдання.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Яскравий приклад: кілька років тому в наукових колах з’явилася сенсаційна новина про виявлення древнього ударного кратера в віддаленій частині Пілбари (Західна Австралія). Перше дослідження іншої групи вчених стверджувало, що цей кратер утворився близько 3,5 мільярда років тому. Якщо це правда, то він би став найдавнішим на нашій планеті.
Проте Science Advances також досліджували цю ділянку. І результати підтверджують: так, це дійсно кратер від падіння метеорита. Але його вік, розмір і роль в історії Землі виявилися зовсім іншими, ніж припускалося. Нові дані показують: удар стався значно пізніше – після 2,7 мільярда років тому. Це щонайменше на 800 мільйонів років молодше за попередні оцінки (і, ймовірно, ще пізніше). Крім того, початковий діаметр кратера становив лише близько 16 км, а не понад 100 км, як вважалося раніше. Така подія була занадто незначною і занадто пізньою, щоб вплинути на формування континентальної кори або розвиток раннього життя.
Як же сталося, що два дослідження дали настільки різні результати?
Останки кратера сильно зруйновані ерозією, і на поверхні ледь помітні його контури. Однак серед рудих базальтів є ключовий доказ космічного удару – конуси розриву. Ці унікальні структури утворюються внаслідок короткочасного, але колосального тиску, який виникає під час падіння метеорита. Обидві групи вчених виявили ці конуси, тому немає сумніву, що місце є давньою ударною структурою. Новий кратер отримав назву Міралга – за традиційною назвою цього місця, яку надали представники народу ньямал.
Як визначали вік? Прямих ізотопних датувань поки немає, тож використовувався геологічний принцип суперпозиції: старші шари лежать нижче, молодші – вище. Перша команда виявила конуси розриву в породах, що сформувалися 3,47 мільярда років тому, але не знайшла їх у молодших шарах. Це й стало підставою для висновку про «найдавніший» кратер.
Однак нове дослідження показало іншу картину: конуси є не лише в стародавніх породах, а й у шарах, що сформувалися після 2,77 мільярда років тому (зокрема в лавових покривах). Отже, удар стався вже після цього часу. Поки що вдалося визначити лише проміжок між 2,7 мільярда і 400 мільйонів років тому, але точніші дані очікуються після ізотопного аналізу.
Було створено першу детальну карту розташування конусів розриву, які охоплюють ділянку близько 6 км у діаметрі. За їх орієнтацією розрахували початковий розмір кратера – приблизно 16 км. Це набагато менше, ніж попередня оцінка в понад 100 км, а значить, вплив на геологічні та біологічні процеси був мінімальним. На момент удару Пілбара вже була сформованою частиною континенту.
Хоча кратер Міралга не став «найстарішим у світі», він усе одно цікавий. Подібні структури в базальтових породах зустрічаються рідко. Базальти в цій зоні утворилися близько 3,47 мільярда років тому і є найдавнішими відомими ударними породами на Землі. До падіння метеорита ці породи зазнали змін під дією морської води, а поряд із ними збереглися найстаріші скам’янілості.
Це робить Міралгу унікальним полігоном для досліджень, адже подібні умови, ймовірно, існували на ранньому Марсі. Тут можна тестувати методи та обладнання для майбутніх місій, що вивчатимуть Червону планету, – безпосередньо на Землі.
Читайте також:
- Суперземля K2-18 b може виявитися планетою з великим океаном
- NASA досліджує глибоководні вулкани Землі в пошуках слідів життя на супутнику Юпітера