Людство втратило останній активний космічний апарат на орбіті Венери. Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) днями оголосило про завершення місії Akatsuki після того, як понад рік зонд не виходив на зв’язок з Центром управління. Дані зонда, також відомого як Venus Climate Orbiter, сприяли створенню 178 наукових публікацій, і це ще не фінальне число, а сам апарат значно перевищив свій 4,5-річний проєктний термін експлуатації.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
“Ця місія змінила наше уявлення про нашого сусіда розміром із Землю і проклала шлях до нових відкриттів про те, що потрібно, щоб стати раєм або пеклом”, – заявили представники JAXA про місію, маючи на увазі відому високу температуру і тиск на поверхні Венери.
Akatsuki вартістю близько $300 млн стартував у 2010 році, але через збій основного двигуна не зміг вийти на орбіту Венери під час першої спроби. Попри це, апарат продовжив обертатися навколо Сонця й через п’ять років знову наблизився до планети. Тоді команда інженерів ухвалила безпрецедентне рішення – здійснити вхід на орбіту, використовуючи не основний, а допоміжні маневрові двигуни, призначені лише для орієнтації. Маневр виявився успішним, і зонд розпочав новий етап досліджень Венери.
Akatsuki пропрацював на орбіті майже десять років, аж до травня 2024 року, коли зв’язок з ним було втрачено після кількох тижнів технічних проблем. Основною метою місії було дослідження атмосфери Венери, де на висоті 50–70 км панує шар густих хмар. Саме в цій зоні дмуть вітри, швидкість яких у 60 разів перевищує швидкість обертання самої планети.
Аналіз численних знімків, зроблених апаратом, показав, що швидкість хмар змінюється залежно від місцевого сонячного часу, що свідчить про вплив сонячного тепла на підтримання цього феномену. Такі спостереження допомогли глибше зрозуміти, як енергія зорі може впливати на динаміку атмосфери планет.
Ці результати мають значення і для дослідження екзопланет. Венера обертається навколо Сонця всього за 225 днів, тому вважається майже “припливно заблокованою”. Подібне явище характерне для багатьох екзопланет, і науковці сумніваються, чи можуть такі світи бути придатними для життя. У JAXA зазначили, що швидке атмосферне обертання, подібне до венеріанського, може бути природним механізмом, який розподіляє тепло між сторонами планети й запобігає замерзанню атмосфери.
Під час виходу на орбіту у 2015 році апарат мав шість наукових інструментів, і всі працювали справно. Через рік два інфрачервоні сенсори вийшли з ладу, проте решта приладів залишалися активними до 2024 року. Серед іншого, завдяки апарату була відкрита гігантська атмосферна хвиля, яка зберігалася щонайменше чотири дні. Науковці вважають, що це явище пов’язане з гірськими формаціями, які створюють потужні “гравітаційні хвилі” в атмосфері Венери.
Наразі жоден апарат більше не досліджує Венеру, але нові місії вже плануються. NASA працює над проєктом DAVINCI, який має зануритися в атмосферу планети, та місією VERITAS, що досліджуватиме її поверхню та надра. ESA готує орбітальний апарат EnVision для вивчення атмосфери, внутрішньої будови та геології планети. Однак майбутнє цих програм залишається під загрозою, оскільки у бюджеті США на 2026 рік, запропонованому адміністрацією Трампа, передбачено скорочення фінансування NASA на 24% і скасування десятків наукових місій.
Читайте також:
- Приховані коорбітальні астероїди Венери можуть у майбутньому загрожувати Землі
- Космічний апарат NASA зробив фото Сонця з «моторошним обличчям»