ESA провело масштабну симуляцію найпотужнішого сонячного шторму. Експеримент мав на меті перевірити, наскільки готові європейські супутники та наземні команди до катастрофічної події, схожої за потужністю на Керрінгтонську подію 1859 року. Це наразі найпотужніша геомагнітна буря за всю історію спостережень. І сценарій виявився настільки серйозним, що жоден космічний апарат не зміг в результаті залишитися неушкодженим.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Сценарій відпрацьовували у Центрі управління польотами ESA в Дармштадті напередодні запуску супутника Sentinel-1D, який заплановано на листопад. За словами заступника керівника операцій Sentinel-1D Томаса Ормстона, у разі реального спалаху подібного масштабу жодних “хороших рішень” не існує. “Мета полягатиме в тому, щоб зберегти супутник у безпеці та максимально обмежити збитки”, – заявив він.
У симуляції Сонце створило “потрійну загрозу”. Спершу стався величезний сонячний спалах X-класу, радіація якого досягнула Землі за вісім хвилин та спричинила перебої в радіозв’язку, роботі радарів і систем відстеження. Потім на космічні апарати на орбіті налетів потік високоенергетичних протонів, електронів і альфа-частинок, що викликало збої у вимірюваннях, пошкодження даних і навіть загрозу фізичним компонентам апаратів.
А через 15 годин магнітне поле Землі “відчуло” потужний корональний викид маси. Атмосфера планети розширилася, що збільшило опір для супутників на 400%, їхні орбіти почали зміщуватися, зріс ризик зіткнень, а термін служби скоротився. Тим часом на поверхні планети така буря могла б перевантажити енергомережі й трубопроводи, насичуючи їх потужними потоками геомагнітної енергії. Інженери ESA мусили діяти в режимі реального часу та ухвалювати рішення, спрямовані на порятунок супутників і аналіз потенційних наслідків.
“Величезний потік енергії, викинутий Сонцем, може завдати шкоди всім нашим супутникам на орбіті, – заявив координатор моделювання космічної погоди в ESA Хорхе Амая. – Супутники на низькій навколоземній орбіті, як правило, краще захищені нашою атмосферою та магнітним полем від космічних небезпек, але вибух масштабу Керрінгтонської події не залишить жодного космічного апарата в безпеці”.
Результати показали, наскільки ланцюговим може бути ефект, від збоїв у супутниках і системах навігації до втрати зв’язку й порушення критичної інфраструктури. І, за словами вчених ESA, така подія є лише питанням часу. “Головний висновок полягає в тому, що питання не в тому, чи це станеться, а в тому, коли”, – наголосив головний спеціаліст з моделювання Sentinel-1D Густаво Бальдо Карвалью.
Щоб підготуватися до неминучого, ESA розширює мережу моніторингу космічної погоди та готується до запуску місії Vigil у 2031 році. Цей апарат розмістять у точці L5 системи Сонце-Земля, що дозволить заздалегідь попереджати про небезпечні сонячні викиди. Місія має на меті забезпечити, щоб як космічні апарати, так і наземна інфраструктура могли швидко відновитися після “атаки” Сонця.
Читайте також:
- Космічний апарат ESA ExoMars зробив фото міжзоряної комети 3I/ATLAS
- SpaceX відправила в космос три апарати для дослідження сонячних бур