У 2022 році міжнародні організації, що відповідають за точність вимірювання часу, ухвалили рішення про поступову відмову від використання високосних секунд – додаткових часток часу, які періодично додавалися для узгодження годинників із нерівномірним обертанням нашої планети навколо своєї осі. Проте через те, що швидкість обертання Землі останнім часом дивним чином збільшується, фахівці почали серйозно обговорювати впровадження значно масштабнішого інструменту коригування, а саме високосної години.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Кожні 4 роки науковці та профільні державні інституції збираються на Генеральну конференцію мір і ваг (CGPM), де обговорюють актуальні новини та затверджують стандарти для забезпечення точності Всесвітнього координованого часу (UTC). Після скасування секунд координації у 2022 році учасники конгресу планували визначитися з альтернативним методом, який матиме більший часовий ліміт, до 2035 року. Проте нещодавнє фіксування прискорення руху планети змусило фахівців зіткнутися із загрозою появи так званих від’ємних високосних секунд. Можливі наслідки цього явища спонукають відповідальні органи знайти комерційне та технічне рішення задовго до раніше визначеного 2035 року.
Читайте також: AERONAUT – про все, що літає вище землі: авіація, БПЛА та дрони, ракети та космос
Одним із найреальніших варіантів вирішення цієї проблеми розглядається повна заміна високосної секунди на високосну годину. Офіційне голосування з цього приводу серед уповноважених осіб відбудеться під час чергової сесії CGPM, проведення якої заплановане на жовтень цього року. Як повідомила в інтерв’ю виданню Scientific American директорка департаменту часу Міжнародного бюро мір і ваг (BIPM) Патриція Тавелла, за їхніми розрахунками, якщо відкласти вирішення цього питання до 2035 року, то ймовірність вимушеного застосування від’ємної високосної секунди сягне 30%.
Така поспішність зумовлена важливими факторами. Повна астрономічна доба на Землі, тобто тривалість одного оберту планети навколо своєї осі, триває приблизно 86400 секунд. Однак такі космічні явища, як поточне розташування Сонця або особливості орбітального руху Місяця, здатні викликати дрібні коливання цієї тривалості. Сучасне людство отримало змогу чітко фіксувати ці зміни завдяки суттєвому прогресу в розвитку наукових приладів. Для усунення мінімальних розбіжностей між атомним часом UTC та астрономічним стандартом UT1 у 1972 році фахівці BIPM і запровадили практику використання додаткової секунди.
Для більшості звичайних людей похибка в кілька мілісекунд видається абсолютно неважливою. Проте для фахівців, які обслуговують високоточні технологічні комплекси у сферах телекомунікацій, супутникової навігації GPS або банківських транзакцій, навіть мінімальні відхилення здатні повністю дезорганізувати роботу цілих цифрових мереж. Як приклад, специфічний програмний баг, пов’язаний із додаванням високосної секунди до часу UTC опівночі 1 січня 2017 року, призвів до масштабних операційних збоїв у роботі системи доменних імен (DNS) компанії Cloudflare. Іншими словами, виникла іронічна ситуація, адже секунди координації створювалися саме для усунення розбіжностей у часі, а натомість перетворилися на справжній технічний кошмар, який повністю суперечить потребам сучасного цифровізованого суспільства. Про це йшлося в аналітичному матеріалі видання The New York Times, присвяченому резолюції 2022 року.
Деякі профільні експерти солідарні в думці, що додаткова секунда завжди створювала труднощі для індустрії. Про це в коментарі для Scientific American зазначив Джуда Левайн, який раніше працював фізиком у відділі часу Національного інституту стандартів і технологій США. Проте проблема загострилася ще сильніше, коли, починаючи з 2016 року, Земля почала обертатися аномально швидко.
Зокрема, 4 липня 2024 року планета встановила новий рекорд, завершивши свій добовий оберт на 1,66 мілісекунди швидше за звичну норму. Орієнтовно через рік, а саме 10 липня 2025 року, цей процес відбувся на 1,36 мілісекунди швидше, причому інші коротші за норму дні також фіксувалися 9 та 22 липня. Подібна динаміка змусила аналітиків попередити про неминучість впровадження «від’ємної» секунди, тобто вирахування однієї секунди зі стандарту UTC, для його синхронізації з UT1 вже у 2029 році.
Зважаючи на велику кількість технічних помилок, які виникали під час додавання звичайних високосних секунд, від’ємні коригування точно будуть не менш проблемними для софту, на що безпосередньо вказувалося в тексті резолюції CGPM від 2022 року. Натомість перехід на значно більший інтервал у вигляді однієї години дозволить суттєво знизити навантаження на світові обчислювальні системи. Відповідно до розрахунків CGPM, такі масштабні зміни відбуватимуться вкрай рідко, що дасть усім зацікавленим сторонам та інженерам достатньо часу для ретельної підготовки.
Патриція Тавелла підтвердила журналістам, що вважає поточну ситуацію цілком невідкладною для якнайшвидшого впровадження високосної години. Вона згадала, що під час консультацій із безпосередніми користувачами систем, бізнес-партнерами та іншими міжнародними інституціями перед ними поставили питання, чи готові вони змиритися з 30-відсотковою ймовірністю раптового виникнення від’ємної секунди. У відповідь представники організацій одностайно заявили, що для них навіть 10-відсотковий рівень такої небезпеки є абсолютно неприйнятним ризиком.
Читайте також:
- Російський удар знищив дім українського фізика і популяризатора науки Михайла Висоцького: Як допомогти
- Холодна революція від KAIST: Як корейські вчені вирішують найгарячішу проблему штучного інтелекту