Марсохід NASA Perseverance має всі шанси встановити новий рекорд за пройденою відстанню на поверхні іншої планети. Після майже п’яти років роботи на Червоній планеті цей апарат зберіг достатній технічний ресурс, щоб подолати більш ніж удвічі більшу дистанцію, ніж уже пройдено. Вчені вважають, що за сприятливого розвитку подій Perseverance може проїхати до 100 км до завершення місії.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Такий показник дозволить йому перевершити чинний рекорд у 45,16 км, який належить марсоходу Opportunity. Той працював на Марсі понад 14 років, перш ніж у 2018 році його зупинила потужна пилова буря. Наразі стан марсохода Perseverance можна охарактеризувати як відмінний, а інженерні випробування, проведені влітку, підтвердили здатність поворотних приводів, які відповідають за керування колесами, стабільно працювати щонайменше ще протягом близько 60 км.

Від моменту посадки в кратері Єзеро 18 лютого 2021 року апарат уже подолав приблизно 40 км. У підсумку це складається в 100 км потенційного пробігу. Спочатку очікувалося, що Perseverance подолає близько 20 км. Але підвищена витривалість стала результатом досвіду, отриманого під час експлуатації Curiosity. Його колеса з часом зазнали пошкоджень через гострі та жорсткі породи, яких інженери не очікували побачити в такій кількості. Тому для Perseverance розробили колеса вдвічі більшого діаметра і з вдвічі більшими протекторами. І це рішення себе виправдало.
Від часу посадки в кратері Єзеро, який утворився внаслідок гігантського зіткнення приблизно 3,9 млрд років тому й згодом був місцем існування великого озера та річкової дельти, Perseverance бурив породи та збирав зразки в пошуках слідів давнього мікробного життя. За цей період апарат піднявся більш ніж на 400 м внутрішнім схилом кратера та вийшов на його край, досліджуючи нові ділянки поверхні.
Під час цих робіт марсохід виявив один із найцікавіших об’єктів за всю місію – камінь у формі наконечника стріли, який отримав назву Cheyava Falls. У ньому зафіксовано хімічні сигнатури та структури, що, на думку вчених, могли сформуватися внаслідок процесів, пов’язаних з мікробним життям мільярди років тому.
У нещодавній статті вчені представили результати аналізу “прибережної зони” кратера, де Perseverance зібрав зразки, багаті на олівін. Вважається, що цей олівін сформувався за високих температур всередині Марса і був винесений на поверхню, де взаємодіяв з водою зниклого озера Єзеро та вуглекислим газом ранньої марсіанської атмосфери. У результаті утворилися карбонатні мінерали, які здатні зберігати хімічну інформацію про давні умови середовища і про біологічну активність. Поєднання олівіну й карбонатів стало одним з аргументів на користь вибору кратера Єзеро як місця посадки.

Після виходу за край кратера науковці сподіваються зібрати додаткові зразки, насичені олівіном, і порівняти їх із тими, що були отримані раніше. Наразі на борту Perseverance є шість порожніх пробірок, а ще принаймні дві містять зразки, але не запечатані, тож за потреби їх можна замінити, якщо з’являться більш перспективні цілі.
Незабаром марсохід має дістатися ділянки під назвою Lac de Charmes, розташованої одразу за межами кратера Єзеро. Стародавні породи звідти можуть дати цінніші відомості про ранні геологічні процеси на Марсі. Щоправда, повернення зібраних зразків на Землю залишається під питанням через невизначений стан програми Mars Sample Return. Але це не впливає на плани Perseverance. Команда місії працює над уточненням програми досліджень на наступні 2,5 року і поки не планує залишати нові зразки, окрім тих, що вже очікують можливого забору.
Паралельно команда починає вивчати, як інструменти штучного інтелекту можуть допомогти в управлінні місією та аналізі даних. AI є перспективною можливістю, зокрема для виявлення довгострокових тенденцій у великому масиві інформації та потенційної підтримки короткострокового планування дій. Вчені наголошують, що всі рішення, створені за участі AI, проходитимуть ті самі перевірки, моделювання та контроль з боку людей, що й традиційні команди.

Говорячи про загальну тривалість роботи Perseverance, команда зазначає, що апарат не має витратних матеріалів на кшталт палива, які б обмежували термін місії. За оцінками NASA, його системи здатні функціонувати щонайменше до 2031 року. Основним фактором, що поступово обмежуватиме можливості марсохода, є радіоізотопний термоелектричний генератор, який виробляє електроенергію шляхом розпаду плутонію-238 і з часом видає менше потужності. Це вимагатиме обережнішого режиму роботи, але попереду все одно ще багато завдань.
Читайте також:
- Нові супутники NASA нагадують НЛО, але мають практичне призначення
- NASA продовжує спроби відновити зв’язок з космічним апаратом MAVEN
