“СОРМ” у мережах українських операторів: Що стоїть за гучною заявою співвласника Fire Point

Український сегмент інтернету вибухнув дискусією навколо заяви співвласника та головного конструктора miltech-компанії Fire Point Дениса Штілермана про “СОРМ” у мережах українських операторів. Давайте розбиратися.

Також цікаво: Перспективи DDR SDRAM: Майбутнє технології та ключові виклики

Що сказав Штілерман?

Інженер припустив, що в мережах вітчизняних мобільних операторів може бути встановлене російське шпигунське програмне забезпечення “СОРМ”. І навіть запропонував радикальний крок. А саме, почергово вимкнути операторів на кілька днів, щоб “очистити” обладнання. Заява миттєво набула резонансу, бо мобільний зв’язок під час війни – це не просто сервіс, а критична інфраструктура, від якої залежить і армія, і цивільне населення.

Однак уже за кілька годин після публікації оператори, зокрема Київстар, офіційно спростували інформацію. Щоб розібратися, чи є підґрунтя для таких підозр, варто відповісти на три ключові питання: що таке СОРМ, наскільки реально її встановити в українських мережах і чому взагалі з’явилася ця версія.

Також читайте: Apple iPhone 17e: економія чи імітація оновлення?

Що таке система СОРМ?

СОРМ (Система оперативно-розшукових заходів) – це одна з ключових технологічних інфраструктур державного контролю над телекомунікаціями в Росії. Вона з’явилася ще у 1990-х роках, але за три десятиліття еволюціонувала від відносно простого інструменту прослуховування телефонів до складної цифрової екосистеми, здатної відстежувати майже будь-яку форму комунікації.

Формально ця система створювалася для оперативно-розшукової діяльності. На практиці ж вона перетворилася на масштабну архітектуру технічного спостереження, що охоплює телефонні мережі, інтернет-трафік і значну частину цифрових даних користувачів.

Головним оператором цієї системи є Федеральна служба безпеки Росії, яка отримує прямий технічний доступ до телекомунікаційних мереж.

СОРМ розвивалася разом із технологіями зв’язку. Якщо перші версії системи були зосереджені на традиційній телефонії, то сучасні її модифікації працюють уже з повним спектром цифрових комунікацій.

Зазвичай говорять про три покоління цієї системи.

СОРМ-1 з’явилася у середині 1990-х років. Її можливості були відносно простими: перехоплення телефонних розмов та отримання базових даних про з’єднання. Йшлося про прослуховування стаціонарних і мобільних дзвінків, фіксацію номерів, часу викликів та тривалості розмов.

Проте навіть тоді була закладена ключова технологічна особливість системи: обладнання для перехоплення встановлювалося безпосередньо в мережах операторів зв’язку.

Коли інтернет став масовим, цього вже було недостатньо. Тому на початку 2000-х з’явилася СОРМ-2, яка поширила контроль на цифровий простір. Вона дозволила перехоплювати інтернет-трафік, відстежувати електронну пошту, аналізувати запити до вебсайтів і фіксувати технічні параметри з’єднань.

Фактично це означало, що під нагляд потрапила значна частина онлайн-активності користувачів.

Третє покоління системи СОРМ-3 стало найбільш масштабним. Його головна мета вже не просто перехоплення інформації, а накопичення та аналіз великих масивів даних.

Ця версія системи здатна збирати метадані про комунікації, зберігати історію контактів, аналізувати соціальні зв’язки між користувачами та формувати довгострокові цифрові профілі людей.

Інакше кажучи, мова йде не лише про окремі дзвінки чи повідомлення, а про цілу картину цифрового життя користувача.

Також цікаво: Apple MacBook Neo… очима Стіва Джобса: Є речі, які змінюють все

Як це працює технічно

Головна особливість СОРМ полягає у її архітектурі.

Це не шкідливе програмне забезпечення і не «хмарна» система стеження. СОРМ – це реальне фізичне обладнання, яке встановлюється у телекомунікаційній інфраструктурі.

Йдеться саме про сервери обробки та зберігання даних, системи перехоплення мережевого трафіку, апаратні комплекси глибокого аналізу пакетів даних та спеціалізовані комутаційні модулі.

Ці пристрої підключаються до магістральних каналів зв’язку і фактично дублюють інформаційні потоки.

Далі дані передаються через окремі закриті канали зв’язку, які напряму з’єднують обладнання операторів із центрами обробки інформації спецслужб.

Ще одною принциповою рисою цієї системи є специфічна роль телекомунікаційних компаній. 

Щоб СОРМ запрацював оператори зв’язку зобов’язані встановлювати спеціальне обладнання, інтегрувати його у свою інфраструктуру та забезпечувати технічну працездатність системи.

Але при цьому вони часто не мають реального контролю над тим, як саме використовується ця інфраструктура.

Доступ до даних здійснюється безпосередньо спецслужбами. Це означає, що оператори можуть навіть не знати, коли і кого саме прослуховують або відстежують. Фактично вони стають лише технічним посередником у роботі системи.

Також цікаво: Samsung Unpacked 2026: Велика презентація без великого прориву

Чи технічно можлива установка СОРМ в Україні

Теоретично – так. Практично вкрай складно. Для роботи системи потрібен фізичний доступ: встановлення серверів, прокладання спеціальних каналів, інтеграція в ядро мережі. Після 2014 року українські оператори поступово відмовилися від російського обладнання, провели глибоку модернізацію та змінили постачальників на західних.

Я чомусь не впевнений, що Київстар та  Vodafone дали б на це згоду, особливо в умовах війни.

Крім того, кібербезпеку критичної інфраструктури постійно контролюють СБУ та Держспецзв’язку. Без їхнього відома встановити повноцінну СОРМ непомітно майже неможливо.

Також цікаво: Алгоритм без страху та сумнівів: Чому ШІ не можна довіряти війну

Чому з’явилася підозра

Теорія про СОРМ в українських мережах виникла не на порожньому місці. Три чинники підігріли дискусію:

1. Війна робить мережі стратегічним активом. Мобільний зв’язок використовують і військові, і цивільні, і безпілотники, і системи розвідки. Будь-яка вразливість тут – це потенційна перевага для ворога.
2. Історія кібератак. Найгучніша – масштабна атака на Київстар у грудні 2023 року. Тоді українські спецслужби прямо назвали російські хакерські угруповання відповідальними. Інцидент дові, що: проникнення у внутрішню інфраструктуру операторів реальне.
3. Пошук пояснення успіхів російських дронів. Деякі експерти намагаються зрозуміти, чому окремі ворожі БПЛА інколи надто точно обходять ППО. Звідси й версія: а раптом противник отримує дані з мереж у реальному часі?

Важливо: жодних публічних доказів наявності СОРМ в Україні на сьогодні немає.

Також цікаво: Все про Project Silica: Ось як виглядає “цифрове безсмертя”

Що саме запропонував Штілерман

Інженер Fire Point заявив, що єдиний надійний спосіб перевірити мережі – це почергово вимкнути всіх операторів на кілька днів, провести тотальну ревізію обладнання та видалити потенційно ворожі компоненти. Ідея проста: без живого трафіку легше виявити «закладки».

Чому це майже нереалістично

Мобільні мережі в Україні – це не просто зв’язок, Інтернет. Вони забезпечують координацію підрозділів ЗСУ, роботу «швидкої» допомоги, поліції та ДСНС. Також завдяки мобільним мережам здійснюються банківські платежі. До того ж це майже не єдиний доступ до інтернету для мільйонів людей. Мобільні мережі також забезпечують роботу державних сервісів.

Навіть добове відключення одного оператора може паралізувати логістику, ускладнити управління військами та спричинити хаос у цифровій економіці. Приймати таке рішення без залізних доказів – надто високий ризик.

Також цікаво: П’ять помилок, яких варто уникати при роботі з Windows 11

Позиція операторів

Київстар відреагував оперативно і жорстко: “У наших мережах немає російського шпигунського ПЗ. Інфраструктура постійно перевіряється, ми співпрацюємо з державними органами кібербезпеки”.

Аналогічні заяви зробили й інші великі гравці ринку. Це говорить тільки про некомпетентність пана Штілермана. Я не хочу переходити на особистості, але спочатку може варто розібратись у деталях, перш ніж про щось казати.

Також цікаво: Запобігання виконанню даних (DEP): Що це таке і як вимкнути у Windows 11

Реальні загрози, які ніхто не заперечує

Хоча версія про СОРМ залишається лише гіпотезою, телеком-дані справді можуть працювати на ворога, але іншим способом:

• Аналіз метаданих. Навіть без прослуховування можна бачити щільність сигналів, переміщення абонентів, концентрацію пристроїв. Це дає уявлення про розташування військ і логістику.
• Радіорозвідка. Росія активно використовує комплекси радіоелектронної розвідки, які перехоплюють сигнали мобільних телефонів без будь-якого доступу до мереж операторів.

Також цікаво: Все про Starship V3: Технологічний інструмент нової космічної епохи

Підведемо підсумки

Заява Дениса Штілермана – це не розслідування, а голосна технічна гіпотеза людини, яка щодня працює над оборонними технологіями. Оператори її спростували, доказів немає. Але сама дискусія виявилася надзвичайно важливою.

Вона вкотре нагадала: під час повномасштабної війни мобільні мережі – така ж стратегічна ціль, як електростанції чи заводи. І саме тому їхня кібербезпека має бути такою ж пріоритетною, як захист неба чи кордонів. Бо в сучасній війні той, хто контролює зв’язок, контролює й поле бою.

Також цікаво: 

• Сім функцій Windows 11, які дратують: Як виправити
• Як зменшити використання оперативної пам’яті (RAM) у Windows 11
•  Як використовувати Microsoft PowerToys