Чесно кажучи, я ненавиджу робити висновок, що «гра припаде до смаку фанатам, а всім іншим – не обов’язково», але ось на огляд мені прийшла Monster Hunter Rise, і я передчуваю, що резюмувати буду саме так. Тому що говорити про цю франшизу можна довго, але одна істина залишається незмінною – ті, хто не розуміє її принади, не зрозуміють її і на цей раз, а ті, хто рахував дні до виходу нової частини знаменитого бойовика, залишаться задоволені. Тому що це Monster Hunter Rise. І що тут ще сказати?
Отже, поділившись з вами такими ось спойлерами, я готовий пуститися в розмірковування про те, чому я так думаю.
Ще пару років тому я міг сказати, що серія Monster Hunter вимагає великих знань або, як мінімум, бажання вчитися. Зараз же, після виходу надуспішної Monster Hunter World, західна аудиторія набагато краще знайома з особливостями симулятора мисливця. Попередня частина грамотно урізала надмірно складні механіки і зробила так, щоб навіть непідготовлені уми західних геймерів змогли осягнути всю суть цієї франшизи. І Rise, чий вихід відбувся виключно на гібридній консолі Nintendo Switch, продовжує цю ідею доступності.
У Rise є всі ті елементи, за які ми любимо ці ігри – довгі, напружені полювання на дивовижних звірів, яких в кінці можна перетворити на елемент екіпіровки. Нікуди не поділися і захоплюючі спільні походи за заповітним лутом. Простіше кажучи, на місці все головне.
Читайте також: Огляд It Takes Two – Чудова гра з одним недоліком
Додатково до всього, на Rise приємно дивитися – ну, тим, хто звик до Switch, звичайно. До рівня World дотягнути, зі зрозумілих причин, не вдалося, але розробники зробили все можливе, щоб і на портативці було приємно грати. І у них вийшло: новинку можна запросто назвати однією з найбільш значних на платформі. Вона працює на добре знайомому нам рушії RE Engine і виглядає дійсно здорово, особливо, якщо грати на маленькому екрані. Складно сказати, наскільки покращає графіка до виходу на ПК, але якщо ви дуже печетеся про рівень графіки, то доведеться ще добряче почекати. Але я, звиклий перемикатися між PS5 і Switch (і PS2, що вже там), особливих проблем не бачу.
Точно так же радує і звук – точніше, саундтрек, в рівній мірі автентично японський (а тайтл натхненний середньовічною Японією) і фентезійний. І озвучка зійде… коли вона є. Найчастіше її немає, і за це я готовий тільки насварити новинку – ну негоже в 2021 році економити на акторах. Ми все-таки говоримо про франшизу, кожна гра якої може розраховувати на кілька мільйонів (а то і десятків мільйонів) проданих копій. Ну і не можна не згадати Fire Emblem: Three Houses, яка вже порадувала нас повноцінним озвученням. А тут що ж?
Якщо вже ми чіпляємося, то можна і відзначити не дуже приємну для ока локалізацію, і, особливо, повернення мого давнього ворога – необґрунтованих скорочень. Чесно зізнаюся, нерідко переклад викликав у мене питання, і я майже впевнений, що він робився з англійської версії, а не з оригіналу на японській, тобто ми говоримо про переклад перекладу. Це ніколи не радує.
Проблема локалізації стосується і англійської версії: англійські актори тут нібито старанно намагаються потрапити під рухи губ незрозумілих їм японських акторів (ніхто і не думав підкоригувати lip sync), що виглядає безглуздо і, знову ж таки, бюджетно. Втім, слухати тут особливо нічого: історія традиційно не викликає ніякого інтересу, і є слабкішою ніж те, що було у World. Не страшно: вона тут для галочки. Monster Hunter все-таки складно назвати хорошим вибором для гравців-одинаків – тут краще грати разом. Головне, що онлайн працює, що для Switch дуже важливо. І самі полювання так само вражаючі і захоплюючі, як і завжди. Або так само одноманітні і затягнуті, як завжди – в залежності від того, до якого табору ви себе відносите. Якщо ви вважаєте «монхан» грою в поганому сенсі гріндовою і нудною, то новинка вас не переконає. Тут все, як завжди.
Читайте також: Огляд Super Mario 3D World + Bowser’s Fury – Два шедевра в одному флаконі
Я достатньо чіплявся, і все, що я не згадав, залишається тільки хвалити. Різноманітність і кількість монстрів – на десятку. Геймплей (такий же традиційно «важкий» для незвичних) на рівні, і фанати не занудьгують завдяки значній різноманітності зброї. Причому, навіть не дивлячись на обмеження заліза, Rise видається не менш масштабною або безшовною. Світ ніби безмежний, і йому не заважають екрани завантаження, а пересування стало кращим завдяки новим інструментам. Єдине, гравці, які сподіваються нескінченно грати в тайтл до тих пір, поки не вийде новий, будуть розчаровані відсутністю реальних причин затриматися після 50-годинної відмітки. Але з часом новий контент з’явиться.
Головна сила Rise полягає у тому, що розробники чітко усвідомлювали, для якої платформи її робили. І справа не в технічному аспекті, а в структурі: нехай світ і не здається настільки ж великим і вільним, це виявляється тільки плюсом: створена бути портативною, гра прекрасно підходить для Switch, і тут ходити і безцільно шукати монстрів більше не треба. При цьому це не послужило виправданням: тут не тільки не менше контенту, а навіть його більше, ніж було на цьому етапі у World, яка реально розрослася у розмірі лише з виходом доповнення Iceborne.
Вердикт
Я все ще не бачив всього, що мені може запропонувати Monster Hunter Rise. Це велика і значна гра на Nintendo Switch (одна з найзначніших!), і вона захопить вас надовго – якщо ви не проти спільних неспішних полювань на монстрів. Якщо ж ви сподіваєтеся, що новинка таки переконає вас у вашій неприязні до серії, то, напевно, не варто – незважаючи на всі поліпшення, це все той же «монхан» з усіма його ексцентричними особливостями.