Космічний телескоп NASA Габбл випадково зафіксував момент руйнування комети. Це досить рідкісне явище, оскільки ймовірність того, що це станеться саме під час спостереження, надзвичайно мала. Об’єктом спостереження стала комета K1 з повною назвою C/2025 K1 (ATLAS), яку не слід плутати з міжзоряною кометою 3I/ATLAS. Цікаво й те, що вона навіть не була основною ціллю дослідження телескопа.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Як кажуть вчені, інколи найважливіші відкриття відбуваються випадково. Через нові технічні обмеження команда не змогла спостерігати початково обраний об’єкт і змушена була терміново знайти іншу ціль. Саме в момент спостереження нова комета почала руйнуватися, що є надзвичайно малоймовірним збігом обставин.
Про те, що K1 розпадається на частини, вчені дізналися лише наступного дня, коли переглядали отримані знімки. Під час первинного аналізу даних вони помітили що на зображеннях присутні одразу чотири комети замість однієї, що свідчило про винятковість події.
Подібне спостереження давно було метою дослідників. Вони неодноразово подавали заявки на використання Габбла для фіксації моменту руйнування комети, однак раніше це не вдавалося через складність планування таких спостережень. “Іронія полягає в тому, що зараз ми просто вивчаємо звичайну комету, а вона розсипається на наших очах”, – заявив головний дослідник Денніс Бодевіц.
Комети є залишками епохи формування Сонячної системи та складаються з первинної матерії, з якої вона виникла. Водночас вони зазнали значного впливу тепла, сонячного випромінювання та космічних променів. Саме тому вчених цікавить, чи є їхній склад первісним, чи зміненим у процесі еволюції. Руйнування комети відкриває доступ до давніх матеріалів, які раніше не зазнавали зовнішнього впливу.
Телескоп NASA Габбл зафіксував, як K1 розпадається щонайменше на чотири фрагменти, кожен з власною комою, тобто газово-пиловою оболонкою навколо ядра. Завдяки високій роздільній здатності телескоп чітко розрізнив ці частини, тоді як наземні телескопи сприймали їх лише як нечіткі яскраві об’єкти.
Знімки було зроблено приблизно через місяць після проходження кометою перигелію – точки найближчого підходу до Сонця. У випадку K1 ця точка знаходилася всередині орбіти Меркурія, приблизно на третині відстані від Землі до Сонця. Саме під час перигелію комети зазнають найбільшого нагрівання та навантаження, а одразу після нього деякі комети можуть почати руйнуватися.
До розпаду діаметр K1, ймовірно, становив близько 8 км, що дещо перевищує середні розміри комет. Дослідники вважають, що процес дезінтеграції розпочався приблизно за вісім днів до спостережень Габбла. Телескоп зробив три знімки тривалістю по 20 секунд кожен протягом трьох днів, і під час цих спостережень один з менших фрагментів також розпався.
Завдяки високій точності зображень науковці змогли відстежити історію фрагментів і реконструювати послідовність подій. За словами вчених, Габбл ще ніколи не фіксував руйнування комети настільки близько до самого моменту події. Зазвичай такі явища вдається спостерігати лише через кілька тижнів або навіть місяць після розпаду. У цьому випадку телескоп зафіксував процес уже через кілька днів, що дає нове розуміння фізичних процесів на поверхні комети та часу формування пилового шару.
Наукова команда продовжує аналіз газів, які виділяються з комети. Попередні наземні дослідження вже показали, що K1 має незвичний хімічний склад із суттєво зниженим вмістом вуглецю порівняно з іншими кометами. Подальший спектроскопічний аналіз за допомогою інструментів Габбл має дати більше інформації про склад об’єкта та походження Сонячної системи.
Наразі K1 перетворилася на групу фрагментів, що перебувають на відстані близько 250 млн миль від Землі. Вона розташована в сузір’ї Риб і поступово залишає межі Сонячної системи, найімовірніше, назавжди.
Читайте також:
- Кінець легендарної місії: Cупутник NASA драматично зійшов з орбіти
- Удар по Діморфосу дав несподіваний ефект: Як апарат NASA DART вплинув на рух обох астероїдів