Британські вчені планують місію, яка може дати відповідь на питання, чи існують крихітні бактеріальні форми життя в хмарах Венери. Йдеться про дослідження присутності фосфіну та аміаку, які на Землі виникають або внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів, або під час промислових процесів. Їхня поява у венеріанській атмосфері не має простого пояснення з погляду відомої хімії чи геофізики планети.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Дослідницька група під керівництвом професорки Джейн Грівз із Кардіфського університету представила проєкт місії, яка має вивчити природу цих газів. Планується створити спеціальний зонд VERVE (Venus Explorer for Reduced Vapors in the Environment), невеликий CubeSat, який вирушить до Венери разом з місією ESA EnVision, запланованою на 2031 рік. Після прибуття апарат від’єднається й займеться незалежним вивченням атмосфери, тоді як EnVision зосередиться на глибших шарах планети та її поверхні.
Бюджет місії оцінюється у €50 млн. Основна мета – виявити та виміряти концентрацію фосфіну, аміаку й інших водневмісних сполук у хмарах, а також визначити їх джерело. “Наші останні дані виявили більше доказів наявності аміаку на Венері, який може існувати в придатних для життя частинах хмар планети, – говорить професорка Грівз. – Єдиний спосіб дізнатися, що саме їх викликає, – полетіти туди. Ми сподіваємося, що зможемо встановити, чи є ці гази в достатній кількості або в слідових кількостях, і чи їх джерело знаходиться на поверхні планети. Або чи є щось в атмосфері, можливо мікроби, які виробляють аміак для нейтралізації кислоти в хмарах Венери”.
Фосфін уперше був зафіксований у 2020 році, проте перші результати виявилися суперечливими – подальші спостереження не завжди його підтверджували. Попри це, команда продовжила роботу в межах проєкту JCMT-Venus, що використовує телескоп Джеймса Клерка Максвелла на Гаваях. Вони виявили, що фосфін може зникати під дією сонячного випромінювання, змінюючи свою концентрацію залежно від часу доби та місця спостереження. Це свідчить про те, що динаміка розподілу молекул у венеріанській атмосфері складніша, ніж вважалося, й потребує додаткових досліджень.
У 2024 році дослідники також повідомили про імовірне виявлення аміаку, ще одного потенційного біомаркера. На відміну від Землі, на Венері відсутні відомі механізми, здатні природним шляхом його виробляти. Тому присутність цієї сполуки викликає численні запитання.
Попри те, що температура на поверхні Венери перевищує 450°C, на висоті близько 50 км умови значно м’якші – температура там коливається від 30 до 70°C, а атмосферний тиск є близьким до земного. Теоретично в такому середовищі могли б виживати екстремофільні мікроорганізми, які, можливо, збереглися в атмосфері планети ще з часів, коли її клімат був менш ворожим.
Остаточно з’ясувати природу цих газів зможе лише безпосереднє дослідження за допомогою зонду. Саме тому команда JCMT-Venus наполягає на необхідності реалізації VERVE. Очікується, що перші наукові публікації, присвячені останнім відкриттям, з’являться до кінця року.
Читайте також:
- Приховані астероїди Венери загрожують потенційним зіткненням із Землею
- Вчені стверджують, що Всесвіт почне стискатися через 7 млрд років