© ROOT-NATION.com - Використання цього контенту на інших сайтах дозволено лише за умови розміщення зворотного посилання на оригінальну сторінку.
Приблизно два роки тому я робив огляд та порівняння ROG Raikiri та ROG Raikiri Pro – топових на той момент геймпадів від ASUS. В ході огляду Pro-версія мені тоді дуже сподобалася, і через деякий час я придбав її для особистого користування. Хоча, правду кажучи, не сам купив: мені його подарувала дружина, побачивши, наскільки сильно мені сподобався цей джойстик. З тих пір ROG Raikiri Pro, можна сказати, став моїм основним геймпадом для TPS-ігор, гоночних симуляторів та хардкорних платформерів, практично повністю замінивши собою звичні DualShock 4 та DualSense. І ось кілька місяців тому, переглядаючи офіційний сайт ASUS у пошуках новинок, я помітив ROG Raikiri II Xbox Wireless – оновлену та вдосконалену версію мого улюбленого геймпада, який, судячи з характеристик, дуже сильно прокачали. Звичайно, я просто не міг пройти повз таку новинку і не зробити на неї огляд. Чим хороша нова версія? Що змінилося та покращилося? І найголовніше для мене питання: чи варто переходити на неї зі звичайної Pro-версії? Про все це, і не тільки, розповім у своєму огляді.
Також цікаво: Всі огляди геймпадів
ЗМІСТ СТАТТІ:
Моделі, відмінності та ключові особливості
Як можна було зрозуміти з попереднього огляду, ROG Raikiri – це лінійка фірмових геймпадів від ASUS, яка відрізняється від стандартних контролерів Xbox розширеною функціональністю, фірмовим дизайном та збільшеною автономністю. Певний час бездротова Pro-версія була флагманом, але тепер її місце по праву займе оновлена модель Raikiri II.
Як я вже казав, нову версію значною мірою переробили та вдосконалили. Щоб максимально наочно показати, що саме змінилося, достатньо поглянути на офіційну порівняльну таблицю від ASUS. Хоча слід зазначити, що в ній зазначені далеко не всі нововведення.
Отже, перша зміна торкнулася дизайну. Нова модель перейняла класичну форму Xbox від своїх попередників, але при цьому в ній змінилося розташування додаткових кнопок, форма хрестовини (D-pad) та підсвічування. Також у Raikiri II відмовилися від OLED-дисплея, який був у Pro-версії, на користь ергономіки та автономності.
Друга зміна торкнулася стіків, кнопок та тригерів. У стіках замість класичних потенціометрів із вуглецевою плівкою, яка з часом стирається, тепер стоять надчутливі TMR-датчики. Вони підвищують відгук, покращують контроль і, що найголовніше, повністю усувають проблему дрифту в майбутньому.
Такі ж датчики тепер використовуються і в тригерах замість традиційних з ефектом Холла. На бамперах, основних кнопках та хрестовині встановлені мікроперемикачі, як у мишках, завдяки чому натискання стали ще чіткішими та чутливішими.
Третя зміна торкнулася способу підключення до Xbox. Попередні моделі працювали з консоллю виключно через кабель, нова ж версія отримала повноцінну підтримку бездротового підключення на частоті RF 2,4 ГГц. Тут варто відразу уточнити: незважаючи на офіційну сертифікацію, геймпад підключається через комплектний USB-донгл, а не за вбудованим протоколом Xbox Wireless. Проте для лінійки Raikiri це великий крок вперед – тепер бездротовий зв’язок доступний не тільки на ПК, а й на консолі.
Четверта зміна – одна з найважливіших для користувачів ПК. Мова йде про частоту опитування 1000 Гц. Попередні моделі геймпадів працювали на стандартній частоті 250 Гц незалежно від способу підключення. Нова ж модель підтримує частоту опитування 1000 Гц не тільки по дроту, але й у бездротовому режимі 2,4 ГГц при підключенні до ПК. Це забезпечує мінімальну затримку, що, можна сказати, ставить Raikiri II в один ряд із топовими ігровими мишками.
П’ята зміна торкнулася програмної частини. Попередні моделі можна було налаштовувати та персоналізувати лише через стандартний Armoury Crate. Новий ROG Raikiri II відв’язали від звичного застосунку, і тепер його можна повністю налаштовувати в браузері через новий Gear Link. У старому Armoury Crate з налаштувань залишилася лише можливість синхронізації підсвічування з іншими девайсами ASUS через Aura Sync.
Останнє, що змінили – комплектація. У попередніх моделях вона була стандартною та досить скромною. Нова версія ж отримала повноцінну зарядну док-станцію, крутий кейс та інші цікаві аксесуари.
Ось, мабуть, і всі відмінності від попередніх версій. Як я вже зазначав на самому початку, новий геймпад досить помітно вдосконалили в плані технічного наповнення, та й не тільки його. Детальний огляд та порівняння попередніх моделей ROG Raikiri та ROG Raikiri Pro ви знайдете за цим посиланням. Далі я наведу для зручності короткі технічні характеристики нової моделі.
Технічні характеристики ASUS ROG Raikiri II Xbox Wireless
- Підключення: бездротове (RF 2,4 ГГц, Bluetooth); дротове (USB-A – USB-C)
- Підтримувані платформи: Windows (USB, RF, Bluetooth), Xbox Series X|S, Xbox One (USB, RF)
- Частота опитування: 1000 Гц на ПК (USB, RF); 250 Гц на Xbox (USB, RF)
- Кількість кнопок: 22 кнопки
- D-Pad: 8-позиційний (мікроперемикачі)
- Аналогові джойстики: 2 знімні джойстики (TMR)
- Бампери: 2 бампери (мікроперемикачі)
- Тригери: 2 дворежимні тригери (TMR)
- Додаткові кнопки: 4 кнопки (M1 – M4 / мікроперемикачі)
- Аудіороз’єм: комбінований аудіороз’єм 3,5 мм для гарнітури, сумісний з Xbox та ПК
- Зворотний зв’язок: вібрація (два мотори)
- Підсвічування: RGB (сумісне з Aura Sync)
- Кабель: знімний ROG Paracord USB-A – USB-C довжиною 2,5 м
- Фірмове ПЗ: Gear Link (повне налаштування), Armoury Crate (синхронізація підсвічування Aura Sync)
- Автономність: до 50 годин у режимі RF 2,4 ГГц (з вимкненим підсвічуванням, вібрацією та аудіо)
- Розміри: 105×65×155 мм
- Вага: 345 г (з кабелем)
- Комплектація: геймпад, знімний кабель USB-A – USB-C, бездротовий RF-донгл 2,4 ГГц, змінні стіки високого профілю, зарядна док-станція, набір кріплень для док-станції, кейс для транспортування, фірмові наклейки ROG, короткий посібник користувача, гарантійний буклет
Позиціонування та ціна
З усього вищесказаного вже можна скласти чітке уявлення про позиціонування девайса. По суті, ASUS ROG Raikiri II – це новий флагман лінійки і водночас один із найшвидших геймпадів на ринку на даний момент. Це справжній преміальний контролер із топовою начинкою, розширеною функціональністю та багатою комплектацією. Ціна у такого девайса відповідна – 9499 грн ($215 / €184). До речі, це на 3000 грн ($68 / €58) дорожче, ніж просили за попередню Pro-модель на старті.
Комплектація ASUS ROG Raikiri II Xbox Wireless
Роздрібна версія геймпада постачається у відносно невеликій картонній коробці з впізнаваним фірмовим дизайном ROG – приблизно такій самій, як і у попередньої Pro-версії. Однак до мене на огляд надійшов тестовий зразок без коробки та у дещо неповній комплектації. Власне, тому на фото я показуватиму лише те, що маю під рукою.
Отже, до мене на огляд приїхав кейс із міцним каркасом та приємним тканинним покриттям. Усередині самого кейса знаходиться:
- геймпад
- знімний кабель USB-A – USB-C
- бездротовий RF-донгл 2,4 ГГц
- змінні стики високого профілю
- зарядна док-станція
- фірмові наклейки ROG
- короткий посібник користувача
- гарантійний буклет
Єдине, чого тут бракує для повного комплекту (крім пакувальної коробки), – це ніжки для док-станції. Все інше, по суті, є. Тому розглянемо комплектацію детальніше.
Комплектний кабель USB-A – USB-C має довжину 2,5 м. Це фірмовий ROG Paracord у якісному тканинному обплетенні та зі стилізованими роз’ємами. Такий самий кабель постачався й із попередніми версіями Raikiri.
Загалом кабель непоганий, але зазначу, що він досить жорсткий: запам’ятовує форму і розпрямляється трохи неохоче. Особисто я зі своїм Raikiri Pro ним практично не користуюся. Заряджаю геймпад від звичайного, більш м’якого Type-C. А якщо контролер у бездротовому режимі несподівано розряджається, екстрено підключаю до нього павербанк. До речі, це робочий та неймовірно корисний лайфгак, якщо ви часто граєте по бездроту далеко від ПК.
Бездротовий донгл RF 2,4 ГГц за формою такий самий, як і в усіх останніх новинках ASUS. Це не Omni Receiver, до якого можна підключити ще один бездротовий пристрій. Однак у ньому також використовується фірмова технологія бездротового зв’язку з низькою затримкою ROG SpeedNova.
Змінні стики високого профілю стануть у нагоді гравцям у шутери для більш точного прицілювання. У моделі ROG Raikiri II ASUS врахували цей момент та додали до комплекту альтернативні варіанти. Тим, хто віддає перевагу високим стікам, більше не потрібно нічого вигадувати з накладками – стандартні «грибки» легко виймаються, а на їх місце ставляться нові з комплекту. Такої фішки у попередніх Raikiri не було.
Зарядна док-станція оснащена одразу двома роз’ємами: заднім Type-C для підключення до консолі або ПК та переднім USB-A для бездротового донгла. Це дуже зручне рішення, яке дозволяє одночасно підключити док-станцію та розмістити донгл ближче до геймпада для стабільного зв’язку.
Комплектний кейс можна використовувати для зберігання та транспортування геймпада. Він має жорсткий каркас та м’яке тканинне покриття. Серед цікавих особливостей: у верхній частині корпусу є отвір для кабелю, який дозволяє заряджати джойстик безпосередньо в кейсі, підключивши його до док-станції всередині.
Решта комплектації стандартна: фірмові наклейки ROG, посібник користувача у вигляді невеликої книжечки та товстий гарантійний буклет.
На завершення можна сказати, що комплектація оновленої версії не просто хороша, а чудова. Багатьох речей з цього набору у попередніх Raikiri просто не було. Власне, ось вам одна з причин, через яку новий геймпад коштує дорожче: вже за наповненням кейса видно, за що йде переплата. Хоча, звичайно, це далеко не основний фактор у ціноутворенні.
Читайте також:
- Відеоогляд ігрової мишки ASUS ROG Harpe Mini Core
- Огляд ASUS ROG Cetra Open Wireless: Open-Ear-формат, Hybrid Multipoint та вражаюча автономність
Дизайн, ергономіка, якість збірки
Як я вже зазначав, геймпад зберіг класичну форму Xbox та традиційне розташування основних кнопок. Однак, якщо придивитися до деталей, стає зрозуміло, що змін та нововведень у ньому чимало. Більше того, за дизайном він кардинально відрізняється від попередньої Pro-версії.
Перше, що кидається в очі, – це корпус. У той час як попередня Pro-модель мала власну інтерпретацію, новий Raikiri виконаний у стилі ROG Ally. Про що, власне, ASUS відкрито заявляють на офіційному сайті. Декоративний малюнок, чисті матові руків’я (роги) та фірмовий напис ROG з правого боку – все це справжня ROG Ally, тільки у форматі джойстика.
На лицьовій стороні геймпада розташовані основні елементи керування: стіки, D-Pad, кнопки A, B, X, Y. Тут же знаходяться й додаткові функціональні кнопки, за допомогою яких викликаються різні меню. Відразу впадає в око відмінність від попередньої Pro-версії – у новій моделі додаткових функціональних кнопок стало більше.
По основних кнопках, думаю, і так все цілком зрозуміло. А ось додаткові вимагають трохи пояснень. І найкраще, де яка кнопка і для чого, пояснює комплектна інструкція. Тому не буду банально все перераховувати, а просто покажу наочне фото з мануалу.
Стіки розташовані так само, як і на стандартному контролері Xbox. Форма та текстура – такі самі, як і в попередній Pro-версії. Однак, як я вже згадував, грибки в новій моделі можна міняти, і замість класичних потенціометрів із вуглецевою плівкою тут використовуються високоточні TMR-датчики. Як відчуваються стіки, я, мабуть, розповім в окремому розділі. Там же буде порівняння за відчуттями з попередньою Pro-версією і відповідь на головне питання: який джойстик кращий і в чому конкретно. Тут же поки що обійдемося зовнішнім виглядом, розташуванням елементів та якістю збірки.
Хрестовина (або D-Pad) у новій моделі була повністю перероблена. У попередній Pro-версії вона мала вигляд суцільної увігнутої пластини. У звичайного Raikiri вона мала більш класичний формат. Так ось, в оновленій версії геймпада, можна сказати, вирішили повернутися до класики. Що стосується інших параметрів – як і в попередній моделі, D-Pad 8-позиційний. Але, як і основні кнопки нової моделі, його вирішили прокачати мікроперемикачами для більш точних натискань. Чи стало краще в порівнянні зі старою Pro-версією? Про це також розповім в окремому розділі.
Кнопки A, B, X, Y також суттєво переробили. По-перше, змінили дизайн позначок – це чітко видно на фото. По-друге, змінили матеріал покриття: тепер замість матового пластику тут гладенький глянець, як на контролерах DualSense від Sony. Але найголовніша зміна – це мікроперемикачі. Завдяки їм кнопки натискаються як клавіші на сучасних мишках: тихіше, м’якше і з дуже коротким ходом. Щоправда, цей момент є суперечливим: любителям жорстких тактильних натискань, як у класичних контролерів Xbox або попередньої Pro-версії, такий «мишачий» клік може здатися менш інформативним.
Додаткові функціональні кнопки – як я вже зазначав, їх стало помітно більше, ніж у попередній Pro-версії. Судячи з натискань, мікроперемикачі в них не використовуються: за відчуттями це звичайнісінькі кнопки, приблизно такі самі, як і в попередній моделі. Однак хід у них став помітно тугішим, і це сильно контрастує на фоні інших елементів, що працюють на мікроперемикачах.
Остання зміна на лицьовій стороні геймпада, як ви могли помітити, – відсутність OLED-дисплея, який був у попередньої Pro-моделі. Я вже зазначав, що його прибрали, найімовірніше, заради ергономіки та автономності, що, на мій погляд, є цілком розумним рішенням. Як власник та активний користувач Pro-версії, скажу, що цим екранчиком я практично не користуюся. Лише зрідка дивлюся на ньому рівень заряду, який до того ж відображається просто у вигляді «паличок», а не конкретного відсотка, що не зовсім зручно.
Хоча через меню цього OLED на попередній моделі також можна було перемикати платформи та способи підключення, що було більш корисними функціями. Але в новій версії все це просто перенесли на тильну сторону та зробили у вигляді простих і зрозумілих перемикачів.
Взагалі слід зазначити, що тильну сторону геймпада також помітно переробили: перемикачі для режимів підключення та платформ зробили у вигляді тумблерів, а додатковим кнопкам M1–M4 змінили форму та розмістили їх на рукоятках джойстика. Ну і тепер ці кнопки також працюють на мікроперемикачах. А ще ззаду у нової моделі з’явилися контакти для док-станції.
Перенесення додаткових кнопок, на мій погляд, – одне з найважливіших змін в ергономіці геймпада. Як видно на фото, у попередній моделі вони були майже в центрі, і до них потрібно було трохи тягнутися пальцями. У новій моделі їх розмістили прямо під пальцями, що буде набагато зручніше для тих, хто ними користується. Забігаючи наперед, скажу, що на ці кнопки можна задублювати кнопки A, B, X, Y або будь-які інші. Це дуже допомагає розвантажити великий палець та підвищити швидкість натискань. Для тих же, хто додатковими кнопками не користується, – цей момент може видатися суперечливим рішенням. Чому? Детально розповім на своєму прикладі у відповідному розділі.
Єдине, що залишилося на тильній стороні без змін, – перемикачі ходу тригерів. Вони такі ж самі й розташовані практично там само, де і в минулої Pro-моделі. Цими перемикачами ви можете обмежувати хід тригерів, щоб зробити його коротшим – більш схожим на клік клавіші миші. Ця функція буде дуже корисною для гравців у шутери.
Верхня частина геймпада особливо не змінилася. Хоча, якщо придивитися уважно, то можна помітити, що тригери помітно збільшилися порівняно з попередньою Pro-моделлю.
Форма бамперів залишилася без змін. По суті, тут всі зміни всередині: тригери використовують сучасні TMR-сенсори замість датчиків Холла, а бампери, як і всі інші кнопки джойстика, – на мікроперемикачах.
Нижня частина геймпада, по суті, чиста. З цікавого тут лише комбінований аудіороз’єм 3,5 мм для гарнітури, як і в попередній Pro-моделі.
Кнопку Mute Mic / Pair з нижньої грані прибрали й перенесли на тильну сторону. І не просто перенесли, а залишили їй лише функцію Pair (сполучення через Bluetooth). Як тепер швидко м’ютити мікрофон на гарнітурі, підключеній до геймпада, – не зовсім зрозуміло.
Остання, але не менш важлива частина дизайну – підсвічування. Адже саме воно надавало попереднім Raikiri впізнаваного та неповторного стилю. Як бачите, у новій моделі його також переробили – просто винесли смужки RGB на руків’я та залишили невелике лого ROG на лицьовій стороні. Зате в новій моделі підсвічування зробили тризонним. Тобто всі елементи можна налаштовувати не лише як одне ціле, а й окремо. Прикольна фішка для тих, хто хоче ще більше індивідуалізувати свій геймпад. І до речі, синхронізацію з іншими девайсами через Aura Sync воно також підтримує. Про це ще детально розкажу в розділі про софт.
Якість збірки геймпада відмінна. Міцна монолітна конструкція, ніде нічого не скрипить, не люфтить і не прогинається навіть при сильному стисканні та скручуванні. Усі елементи та стики корпусу чітко й акуратно підігнані один під одного. Загалом, щодо якості взагалі жодних претензій, навіть причепитися ні до чого.
Що стосується ергономіки, загалом геймпад добрий. Ергономіка і у попередніх моделей була чудовою, а новий ROG Raikiri II, по суті, є їхнім наступником. Однак є кілька моментів, які значною мірою залежать від ваших уподобань щодо хвату та того, чи користуєтеся ви додатковими кнопками. Буквально через кілька розділів розповім про це докладно. А поки що – кілька слів про сумісні пристрої та розглянемо софт для налаштування.
Читайте також:
- Відеоогляд ігрової клавіатури ASUS ROG Falcata Split
- Відеоогляд ігрової клавіатури ASUS ROG Falchion Ace HFX ZywOo Edition
Сумісні пристрої, способи підключення, частота опитування
На офіційному сайті ASUS у списку сумісних пристроїв вказані платформи: Windows 11, Xbox Series X|S та Xbox One. Тут лише додам, що Windows 11 вказана лише умовно, оскільки я без жодних проблем користувався геймпадом і на десятці. Тобто, по суті, джойстик підтримує всі платформи на Windows, включаючи портативні пристрої, та сучасні консолі від Xbox.
Геймпад підтримує три режими підключення: дротовий (через USB-кабель) та бездротовий (RF 2,4 ГГц та Bluetooth). До консолей Xbox девайс можна підключити по дроту або через комплектний бездротовий донгл RF 2,4 ГГц. Як уже зазначалося: незважаючи на офіційну сертифікацію, для бездротового з’єднання з консоллю використовується саме USB-адаптер, а не вбудований протокол консолі.
До платформ на Windows геймпад можна підключити всіма трьома способами. Щоправда, для повноцінної роботи всіх функцій через Bluetooth потрібно встановити відповідний драйвер, про що ASUS прямо зазначає на офіційному сайті.
Для коректної роботи з портативною консоллю ROG Ally також необхідно завантажити та встановити пакет розширень Companion. Все це можна знайти на офіційному сайті ASUS безпосередньо на сторінці ROG Raikiri II.
Частота оновлення геймпада залежить від способу підключення та платформи:
- 1000 Гц – у дротовому та бездротовому режимі (RF 2,4 ГГц) на платформах Windows (ПК, ROG Ally)
- 250 Гц – у дротовому та бездротовому режимі (RF 2,4 ГГц) на консолях Xbox
Читайте також:
- Огляд аксесуарів ASUS ROG KJP: Оригінальна колаборація з Kojima Productions
- Огляд ASUS ROG Herculx: Преміальний ARGB-кронштейн для відеокарт
Фірмовий застосунок
Попередні моделі Raikiri налаштовувалися в Armoury Crate. Нову модель, як і всі свої останні пристрої, ASUS від нього відв’язав, додавши повноцінну підтримку Gear Link. Це дозволяє налаштовувати геймпад прямо в браузері – рішення максимально зручне, оскільки не потрібно перевантажувати систему важким програмним забезпеченням. Однак якщо ви хочете синхронізувати підсвічування геймпада з іншими девайсами ASUS у своїй екосистемі, то без старого доброго Armoury Crate все ж не обійтися.
Щоб перейти до налаштувань Gear Link, достатньо просто зайти на сайт gearlink.asus.com та надати дозвіл на підключення до пристрою. Налаштувати джойстик можна як у дротовому, так і в бездротовому режимі RF.
Після успішного підключення програма попросить натиснути будь-яку кнопку на геймпаді для його активації, після чого ви одразу потрапите до головного меню «Device Information». Тут зібрано короткий огляд поточних налаштувань геймпада.
Далі йде меню «Settings», у якому можна налаштовувати тригери, стіки, додаткові кнопки та вібрацію. Для тригерів можна регулювати хід спрацьовування, а для стіків – встановити мертві зони та підігнати криву відгуку під власні уподобання. На додаткові кнопки можна просто продублювати стандартні кнопки (наприклад A, B, X, Y), або призначити функцію зміни чутливості стіків на ходу.
У налаштуваннях вібрації можна регулювати силу для кожного з моторів. До речі, зверніть увагу на їхню кількість: у ROG Raikiri II їх лише два, тоді як у попередній Pro-моделі було чотири. Виходить невеличкий даунгрейд, хоч і не критичний. Швидше навіть корисний – у наступному розділі я поясню чому.
Далі йде меню підсвічування, де можна вибрати один із готових ефектів або задати власний колір. Тут же можна регулювати яскравість або взагалі вимкнути підсвічування. Як я вже зазначав, зон тут три, а отже, для логотипу та кожної зі сторін можна задати власний індивідуальний ефект або колір.
У меню живлення можна переглянути точний відсоток заряду акумулятора, встановити час до переходу геймпада у сплячий режим та задати рівень індикації розряду.
Останнє меню – Калібрування. Тут можна відкалібрувати тригери та стіки геймпада, якщо в їхній роботі виникнуть якісь відхилення. Для зручності меню супроводжується покроковою інструкцією, що і як потрібно робити.
Основні меню ми вже розібрали, тепер поглянемо на додаткові. Першим і найцікавішим є меню макросів. Застосунок повідомляє, що для його роботи потрібно встановити пакет розширень Companion із меню поруч. У випадку з останніми мишками та клавіатурами ASUS це так і працює. У випадку з ROG Raikiri II – ні. Навіть після встановлення розширень меню Companion показує, що вони неактивовані, і відповідно меню макросів, як і раніше, не працює. Я тричі намагався все це перевстановити, але в підсумку змусити працювати меню макросів у Gear Link з геймпадом мені так і не вдалося.
Дуже шкода… Побачивши додаткові кнопки ще на попередній моделі Raikiri Pro, я відразу уявив, як записую макроси з довгих і складних комбінацій із чіткими таймінгами, призначаю їх на додаткові кнопки, а потім у Tekken чи Mortal Kombat виконую складні комбо одним натисканням. У підсумку виявилося, що на додаткові кнопки Raikiri Pro свої макроси призначати не можна – тільки дублювати наявні кнопки геймпада. Я дуже сподівався, що в новій моделі нарешті дадуть таку можливість. Але, ні, судячи з усього. Принаймні на даний момент я не можу це перевірити, оскільки меню макросів просто не працює.
Далі йде меню Firmware Update, у якому можна завантажити прошивку та програму для оновлення геймпада. Тут усе максимально просто: завантажуєте софт, запускаєте exe-файл і чекаєте на завершення оновлення. Весь процес супроводжується підказками, тож не заплутаєтеся.
Останнє, що варто відзначити: всі зміни в застосунку геймпад схоплює на льоту. Більше того, девайс має вбудовану пам’ять – 5 незалежних профілів, між якими можна перемикатися. По суті, можна один раз повністю налаштувати девайс під себе в Gear Link і надалі використовувати його з усіма налаштуваннями на інших ПК та платформах.
Читайте також:
- Огляд мишки ASUS ROG Gladius III Core: Асиметрія, хотсвап, нові перемикачі та Gear Link
- Відеоогляд ігрової мишки ASUS ROG Harpe II Ace
Враження від використання, порівняння геймпадів
У цьому розділі я хочу детально розповісти про свої враження та відчуття від використання нового ROG Raikiri II. І одразу ж відповісти на головне для себе питання: чим новий геймпад кращий за старий і чи варто міняти свій улюблений Raikiri Pro на нову модель.
Підемо по порядку і почнемо зі стіків. Стіки й у попередньої Pro-моделі були чудовими: чіткими, плавними, в міру м’якими та з можливістю налаштувати криву відгуку під власні уподобання. Так ось, у нового Raikiri II завдяки TMR-датчикам вони стали ще кращими. Ще більш чутливі та з дуже приємним натисканням всередину (L3, R3). А завдяки можливості змінювати профілі (грибки) на ходу, грати в шутери, і зокрема цілитися, стало набагато зручніше.
Висновок: стіки кращі у нового Raikiri II.
Хрестовина у попередньої Pro-моделі була жорсткою. Для навігації по меню та швидкого доступу до умінь в іграх вона ще більш-менш підходила. А ось у хардкорних платформерах на кшталт Hollow Knight, Blasphemous або файтингах на зразок MK1 керувати героєм виключно за допомогою хрестовини було незручно: постійні міскліки, зайві спрацьовування напрямків та загалом поганий контроль. Тому в платформерах я керував рухом персонажа лише за допомогою лівого стіка, а для файтингів взагалі пересідав на свої старі DualShock 4 та DualSense.
У новій моделі хрестовину повернули до класичної форми та перенесли її на мікроперемикачі, що дещо її покращило. Однак для вищезазначених жанрів мені, як і раніше, не вистачає контролю та чіткості натискань.
Висновок: D-Pad у новій моделі кращий, але у специфічних жанрах я особисто все одно віддаю перевагу стандартному хресту, як на контролерах Sony.
Кнопки A, B, X, Y у попередньої моделі були жорсткими – класичні натискання, як на стандартних контролерах Xbox. У новій моделі їх також замінили на мікроперемикачі. Це зробило їх м’якішими, чіткішими, тихішими та з дуже коротким ходом – прямо як кліки на мишці.
Загалом, нові кнопки вийшли непоганими, проте до них у буквальному сенсі треба звикнути. Спочатку вони здаються незвичними після жорсткого тактильного відгуку стокових Xbox-падів або попередньої Pro-версії. Скажу більше: вони відчуваються м’якше навіть на фоні DualSense. Комусь такі натискання спочатку можуть здатися менш інформативними. Але варто трохи пограти і звикнути – ви зрозумієте, у чому їхня фішка.
Висновок: у плані швидкості натискань та спрацьовування кращий новий Raikiri, у плані тактильного відгуку – кому що більше подобається, тут вже складно сказати однозначно.
Додаткові функціональні кнопки на лицьовій панелі – у попередньої Pro-моделі вони були звичайними. В міру жорсткі, нічого незвичнoго. Як уже зазначав, у новій версії їх чомусь зробили ще більш тугими в плані натискань. І це дуже сильно виділяється на фоні інших м’яких кнопок на мікроперемикачах. На щастя, користуєшся ними не часто.
Висновок: краще було на минулій Pro-моделі.
Тригери в попередній моделі були чудові. На мій погляд, у плані ходу вони навіть кращі, ніж на контролерах DualSense, хоч і без адаптивних фішок. У новому Raikiri II їх, як і стіки, перевели на TMR-сенсори та зробили трохи більшими. У підсумку, курки відчуваються чудово: в міру м’які тактильні натискання, приємний плавний хід і чіткі спрацьовування. При активації обмежувачів вони стають взагалі як кліки на мишці, що дуже корисно для шутерів.
Висновок: у новій моделі стало краще за рахунок більш просунутих TMR-сенсорів, хоча в обох геймпадах курки відмінні.
Бампери в попередньої Pro-моделі були клікаючими та з досить коротким ходом. У новій моделі їх також перевели на мікроперемикачі, що зробило їх ще м’якшими і, за відчуттями, зменшило хід. Натискаються нові бампери дуже м’яко – іноді їх навіть можна просто зачепити фалангою пальця та викликати спрацьовування. Проте, це не погіршує контроль. Просто до них, як і до кнопок A, B, X, Y, потрібно трохи звикнути. І тим, кому важливі більш швидкі натискання, це, навпаки, буде перевагою.
Висновок: за начинкою нові бампери кращі, але в тактильному плані мені особисто старі більше до душі.
У попередньої моделі додаткові кнопки M1 – M4 були зміщені до центру тильної сторони. У новому Raikiri їх розмістили прямо на руків’ях геймпада. Це полегшило доступ до них – більше не потрібно дотягуватися й намацувати їх під джойстиком. Для тих, хто ними часто користується, це справжній мастхев: можна дублювати A, B, X, Y; розвантажити великий палець і підвищити швидкість своїх натискань. Тим більше що нові кнопки також працюють на мікроперемикачах – мають короткий, м’який та чіткий хід.
Однак якщо ви ними не користуєтеся, це може вплинути на ергономіку та зручності хвата. Я, наприклад, додаткові кнопки не використовую взагалі, але люблю міцно триматися за руків’я геймпада (тим більше, що вони в обох моделей дуже зручні та приємні). І особисто мені в новій моделі ці кнопки заважають нормально це зробити: я раз у раз їх зачіпаю. В принципі, нічого страшного, адже за замовчуванням вони вимкнені. Але в ідеалі я б хотів мати можливість їх взагалі зняти і поставити на їх місце заглушки. Впевнений, для ASUS реалізувати таку кастомізацію не проблема, але питання – чи потрібно це комусь ще, крім мене?
Висновок: якщо користуєтеся додатковими кнопками – нова модель ідеальна. Якщо ні – вони можуть трохи заважати.
Тепер кілька слів про вібрацію. Як я вже казав, у новій моделі всього два моторчика, тоді як у попередньої Raikiri Pro їх було чотири. Тобто верхні два моторчики з-під курків прибрали. І, на мій погляд, це цілком розумне та виправдане рішення. У попередній моделі вібрація на тригерах відчувалася не як зворотний зв’язок, а як бормашина під пальцями. Плюс далеко не у всіх іграх вона взагалі працювала. Судячи з усього, в ASUS цей момент врахували і залишили тільки базовий вібровідгук.
Загалом вібрація основних моторів у обох геймпадах непогана. Хоча я помітив, що в деяких іграх вона працює трохи слабкіше, ніж геймпад може вібрувати насправді. Однак до рівня контролерів DualSense – що нова, що стара модель – м’яко кажучи, не дотягують.
Висновок: вібровідгук непоганий в обох геймпадах, але на DualSense від Sony він реалізований набагато краще.
Тепер про те, як контролер лежить у руках загалом. Якщо коротко – чудово. І попередня, і нова моделі, по суті, мають класичну форму та розміри Xbox. Тому обидва джойстики чудово лежать у руках. Особливо для тих, хто все життя грав на геймпадах від Microsoft – для вас обидва контролери будуть як рідні.
Однак, як я зазначав вище, через нові додаткові кнопки на руків’ях мені особисто нова версія здалася не такою зручною, як попередня Raikiri Pro. Але я й цими кнопками не користуюся. Для тих же, хто їх активно використовує, думаю, нова модель буде набагато кращою через їх доступність.
Що стосується частоти опитування та відгуку в іграх – тут, безперечно, перемагає новий Raikiri зі своїми 1000 Гц. У іграх з ним управління відчувається трохи чутливішим та плавнішим. Особливо геймпад розкривається в хардкорних платформерах, файтингах та динамічних шутерах на моніторах з високою частотою оновлення та FPS хоча б вище сотні. Однак, я не можу сказати, що після Raikiri II мені стало некомфортно грати на старому джойстику зі стандартною частотою опитування 250 Гц.
Тому, висновок: нова версія краща, різниця безумовно є, але не настільки, щоб повністю списувати з рахунків свій старий джойстик. Хоча, багато що залежить від того, у що ви граєте, як і які завдання стоять перед вами в цих іграх.
Останнє, про що хотілося б сказати: стабільність зв’язку та звук через підключену гарнітуру. Тут усе дуже просто.
Сигнал через RF 2,4 ГГц чіткий та стабільний навіть на великій відстані від донгла. Я, наприклад, грав на дивані, виводячи зображення з ПК на телевізор, а сам комп’ютер із донглом знаходився за 6–7 метрів від мене. Жодних проблем із сигналом за весь час не виникло: ні затримок, ні лагів, ні відключень – все чітко.
Якість звуку через підключену гарнітуру також порадувала. Рівень гучності – взагалі якийсь позамежний. Наприклад, мої EarFun Tune Pro на 20% гучності через геймпад відчувалися так, ніби на всі 60% при прямому бездротовому підключенні до ПК. І головне: у новій моделі звук через гарнітуру працює не тільки по дроту, але й у режимі RF 2,4 ГГц, що порівняно з попередньою моделлю – величезний крок вперед.
Ну і на завершення цього розділу я б хотів остаточно відповісти на головне для себе питання: який геймпад все-таки кращий, у чому саме і чи варто міняти свій Raikiri Pro на нову версію? І тут все максимально просто.
По начинці та характеристикам безперечно виграє нова модель: TMR-сенсори, частота опитування 1000 Гц, можливість бездротового підключення до Xbox (RF 2,4 ГГц) та мікроперемикачі на кнопках. Він не тільки швидший у плані введення, але й надійніший, оскільки найболючіше місце всіх геймпадів – стіки – тепер захищене від дрифту. Гадаю, що мікроперемикачі на кнопках також служитимуть довше, ніж звичайна мембрана.
Але ось щодо ергономіки є свої нюанси, які безпосередньо залежать від того, як ви тримаєте геймпад, у що граєте та якому типу тактильного відгуку на кнопках віддаєте перевагу. Можливо, я «старовір», але мені особисто старий Raikiri Pro більше до вподоби з точки зору ергономіки. Чисті руків’я та впевнений хват без зайвих елементів під пальцями, жорсткі та більш інформативні натискання основних кнопок – це фактори, які в кінцевому підсумку зіграли свою роль. Хоча, заради справедливості, зазначу: якби я пограв на новому Raikiri довше (наприклад, кілька місяців поспіль), то цілком ймовірно, що звик би і зробив інші висновки. А поки що результат виходить саме таким.
До речі, я тут все розповідаю про м’які натискання, короткий хід, кліки, як у мишки. Але сам розумію, що просто читаючи огляд, це все дещо складно уявити. Власне, тому записав невелике відео, на якому можна наочно все це побачити і заразом послухати. Єдиний момент – зробіть звук трохи гучніше, тому що натискання на джойстику досить тихі самі по собі.
Читайте також:
- Відеоогляд ігрової клавіатури ASUS ROG Strix Scope II X
- Огляд ASUS ROG Harpe II Ace та ROG Sheath II XXL: кіберспортивна мишка та ігровий килимок з охолоджувальною поверхнею
Автономність ASUS ROG Raikiri II Xbox Wireless
За словами ASUS, попередня модель Raikiri Pro у бездротовому режимі RF 2,4 ГГц могла працювати на одному заряді до 48 годин із вимкненим підсвічуванням, вібрацією та звуком. Нову модель у плані автономності також трохи покращили: до 50 годин у режимі RF 2,4 ГГц за аналогічних умов. З власних спостережень скажу, що заявлене – правда: обидва геймпади без проблем працюють близько 50 годин на одному заряді, а в деяких випадках навіть трохи довше.
До речі, для економії заряду в бездротовому режимі новий Raikiri, як і попередня модель, під час неактивності переходить у сплячий режим. Але якщо в попередній моделі для пробудження потрібно було знову затискати кнопку Xbox, то нова модель виходить зі сплячого режиму миттєво – достатньо натиснути будь-яку кнопку або порухати стіком. Дрібниця, але приємно.
Підсумки
Підбиваючи підсумки, скажу: на мій погляд, новий ROG Raikiri II Xbox Wireless вийшов відмінним. Це гідне оновлення лінійки, яке по праву можна вважати флагманом серії і, мабуть, одним із найбільш технологічних геймпадів на ринку на даний момент. Надточні TMR-сенсори на стіках та тригерах, мікроперемикачі на кнопках і частота опитування 1000 Гц – все це не тільки підвищує відгук та контроль в іграх, але й робить контролер більш надійним у довгостроковій перспективі.
Серед інших переваг зазначу: чудову автономність, можливість налаштування прямо в браузері, шикарну комплектацію та зручну класичну форму Xbox, яка багатьом сподобається. Також не варто забувати про нове розташування додаткових кнопок – я вже зазначав, що для тих, хто ними реально користується, це справжній мастхев. І про бездротове підключення до консолей Xbox, адже для лінійки Raikiri це великий крок вперед.
Об’єктивних недоліків я для себе не виявив. Зі спірних моментів можу виділити лише: непрацюючі макроси з розширеннями в Gear Link та додаткові кнопки на рукоятках, які неможливо зняти. Перший момент, найімовірніше, виправлять оновленнями в осяжному майбутньому. А другий – це суто справа смаку та особистих уподобань.
Ще можна було б, звісно, виділити ціну, адже для звичайного пересічного геймера вона здасться, м’яко кажучи, немаленькою. Але дивлячись на ціну тих же Xbox Elite Series 2 або DualSense Edge, та враховуючи характеристики з комплектацією нашого геймпада – цього робити абсолютно не хочеться. Так би мовити: ціна адекватна, є за що. В усьому іншому – чудовий геймпад. Але я все ж таки поки залишуся на своєму старому улюбленому Raikiri Pro.
Також цікаво:
- Огляд годинника Xiaomi Watch 5: Wear OS та 6 днів автономності
- Інтерв’ю із засновниками Global Drone Academy: Як формується культура війни дронів і мислення операторів
- Windows 11 і “план K2”: Як Microsoft намагається врятувати те, що сама зламала
Де купити ASUS ROG Raikiri II Xbox Wireless