Враження від електромобіля Volvo EX30: Безпека та простір

Приблизно раз на рік мені пропонують взяти тачку на тест і цього разу це знову електричка і знову Volvo. Тому сідайте зручніше, зараз будуть мої персональні враження від найменшої і найдоступнішої електрички бренду – Volvo EX30. Одразу зауважу, що я вже давно не журналіст, не експерт, і тут не буде повноцінного огляду з усіма за і проти, це лише мої персональні враження досвідченого автомобільного ентузіаста, який трошки розбирається в темі.

Читайте також: Всі огляди автомобілів

Це був дуже цікавий досвід в цілому і особливо зараз, коли я вперше пересідав в електричку з трилітрового турбодизеля, яким насолоджуюсь останні дев’ять місяців. Дуже серйозний контраст між «минулим» і «майбутнім», чи вже сьогоденням? Бо після дуже аналогової BMW F31 довелося мати справу з «планшетом на колесах». І це безумовно впливає на враження. Але давайте вже до суті.

Дизайн та внутрішній простір

Ви напевне бачили вже ці машини на дорогах України. Volvo EX30 – симпатичний і візуально дуже невеликий міський електромобіль.

Але конструктори і дизайнери зробили все можливе, щоб при таких розмірах він був максимально просторим всередині. Це суттєво вплинуло на ергономіку, але зусилля того були варті. Машина всередині абсолютно не відчувається тісною. Хоча виглядає вона суттєво меншою за С40, на якій я катався минулого року, всередині відчувається такою ж чи навіть просторішою. Не ззаду, звісно.

Я чув багато відгуків, що це машина для людей з ростом до 170 см і абсолютно з цим не згоден, я одразу сів комфортно зі своїми 187 см і не мав ніяких проблем. До речі, дуже сподобався один джойстик керування електроприводом крісла, це топ.

Так, можна сперечатись щодо дизайну і рішення з дверними картами, але це працює – машина не відчувається тісною. Також візуально багато що вирішує панорамний дах, який заливає машину світлом, підсвітка, і в цілому архітектура салону.

Це зовсім не та класична Volvo, до яких я звик, але і світ, між іншим, теж вже не той. В цілому мені салон більше сподобався, ніж ні, він прикольний. Єдиний великий мінус для мене – дуже дивне кермо. Ну не зміг я до нього звикнути, як не крути. Особливо, після свого консервативно круглого і десь вдвічі довшого. Але це, звісно, справа смаку.

Дуже сподобались матеріали, тканина крісел, фірмовий ярличок-прапор. Дуже класний висувний підлокітник, ну і взагалі, дуже багато простору, як це не дивно звучить для компактного авто.

Хоча і багато хитрощів для цього використано, таких, як винесення склопідйомників з дверних карт і їх максимальна «повітряність», відсутність звичних органів керування по центру і так далі, і так далі. Незвично, але прикольно. Хоча, звісно, я довго хапався за повітря на початку тесту, а потім, через тиждень, намагався включати передачі важелем під кермом вже на своїй машині.

Філософія автоматизації

Треба зважати, що ця машина має зовсім іншу філософію. Тут автоматизовано все, що можна було автоматизувати, від водія вимагають тільки триматись за кермо і мінімально думати про органи керування. Чесно скажу, я кнопку примусового вмикання двірників знайшов десь на третій день, хоча забирав машину в дощ. Бо кнопка в незвичному місці і, в принципі, без неї можна жити. А так все, абсолютно все керується через дисплей, машина працює на Android Auto, за словами власників, апдейти виходять дуже часто і машина весь час покращується.

Моє головне питання, чи пофіксили в навігації розрахунковий час прибуття по Грінвічу – так, пофіксили, дякую.

Безпека

Також відмічу, що машина суперзаточена на безпеку, що очікувано від Volvo. Але в наших реаліях трохи дратує. Особливо необхідність кожен раз (кожен!) вимикати сповіщення про перевищення швидкості. Сорі, але їздити по Києву 50 км/год – нереально, перевищення 20 км/год не карається, тому дуже дратує, коли тачка весь час кіпішує, що ти перевищуєш. Дрібниця, але дратує. Вимкнути це сповіщення повністю неможливо, але добре, що налаштування винесено на головний екран.

В цілому машина дуже уважно стежить за водієм: якщо відводиш погляд на дисплей або кудись в сторону, то просить дивитись на дорогу, а якщо позіхнути – то запропонує відпочити.

Ще з цікавих моментів – система контролю попутного трафіку при відкритті дверей, яку навіть вдалось зняти на відео, коли зупинився встановити камеру, а при виході з заднього ряду мене випереджав велосипедист. Корисна штука.

Характеристики та як Volvo EX30 їде

Давайте вже трошки про технічні характеристики. На тесті була топова версія автомобілю з двома моторами, максимальною ємністю батарей. Сумарна потужність – 428 к.с. (315 кВт), крутний момент 543 Нм, ємність батареї 69 кВт·год. Розгін 0-100 за 3,6 с. Вражає, машина дуже динамічна, і цей крутний момент штовхає так, що вуха завертаються. Моя родина хоча і звикла до динамічної машини, але була вражена, та й я теж. Трохи неочікувано.

Запас ходу заявлений до 590 км в міському циклі і до 450 км в змішаному, фактично в моєму режимі і динаміці їзди це скоріше було б 350-400, але на тестовий тиждень вистачало позаочі, віддав із третиною батареї ще. Як на мене, то цілком достатньо для міської машини.

До керованості теж питань немає – кермо, як на мене, трохи залегке, але то питання смаку. От саме майже прямокутне кермо мені не дуже зайшло, надто незвично.

Також я так і не звик до відсутності екрану перед очима, не подобається коситись на показники праворуч. Розумію, що це питання звички, та й таке.

В цілому до операційної системи і керування в мене нуль питань, все зручно і інтуїтивно, та й по суті мало чим треба керувати. В тому числі на ходу, бо система асистентів і автоматичного керування дуже й дуже непогано реалізовані, про це докладніше.

Машина цілком здатна їхати повністю автономно: слідкує за трафіком, тримає дистанцію і смугу, зупиняється і починає рух самостійно, супер. Шкода, звісно, що відволікатись від дороги все одно не дає, вже якщо везеш, то вези. Але, звісно, зрозуміло, що це питання безпеки.

На відео демонструю, як це працює, спочатку вона просить повернути руки на кермо все наполегливіше, а якщо не слухаєш, то починає самостійно зупинятись.

Круто, насправді, бо добряче допомагає в щоденній їзді мінімально думати про водіння і більше відпочивати в заторах, ніж нервувати через них.

Висновки

В мене не сказати, що великий досвід з електричками, але ця мені зайшла і мати таку другою машиною в родині – я був би цілком не проти.

Яскрава, компактна, але при цьому простора в салоні, тиха, комфортна, з самобутнім дизайном та інтер’єром.

Так, я все ще “петролхед” і мені хочеться робити врум-врум, але таке майбутнє мені більше подобається, ніж ні. А врум-врум можна мати для душі.

Якщо обираєте електричку, обовʼязково придивіться до Volvo EX30, як на мене, це дуже адекватна і приємна пропозиція офіційної машини з гарантією і підтримкою виробника за цілком притомні гроші.

Читайте також:

• Тест-драйв Škoda Karoq Sportline: Суто візуальне оновлення?
• Огляд Mazda CX-30 SPORT BLACK: На що здатний компактний SUV
• Огляд Mitsubishi Eclipse Cross: Справжній японець – сучасний зовні, консервативний всередині